середа, 2 липня 2025 р.

Порівняння: гра у Гейзинги і чарівна казка у Толкіна

Ще на першій лекції хотів попросити Олександра Філоненка прокоментувати збіг між поглядами Толкіна на чарівні казки і концепцією гри Йогана Гейзинги, але тоді задавати це питання здалося зарано, а потім виявилося запізно :)

Йоган Гейзинга, нідерландський медієвіст, історик культури у 1938 році опублікував книгу "Homo Ludens. Досвід визначення ігрового елемента культури", де показує що гра лежить в основі культури людства. Толкін у 1939 році виступає з лекцією "Про чарівні казки" де показує важливість казок для людини. Вигадані світи дозволяють поновому побачити світ буденності.

Я спробував провести паралелі між концепцією гри Гейзинги і концепцією чарівної казки у Толкіна.

Гейзинга: Гра — не просто дитячі пустощі. Гра лежить в основі культури людства.
Толкін: Чарівна казка — не примітивна вигадка, в яку вірять тільки діти.

Г: Гра має правила, яких гравці мають суворо дотримуватись. Порушення правил руйнує гру.
Т: Вторинний світ має бути внутрішньо послідовним. Якщо автор порушує логіку світу — чари зникають і читач перестає вірити в цей світ.

Г: Гра відрізняється від звичайного життя місцем і тривалістю. Вона відбувається у відокремленному просторі і часі.
Т: Події казки відбуваються у вторинному світі — поза межами реального місця і часу.

Г: Гра не має на меті вигоду чи користь. Сенсом гри є сама гра.
Т: Чарівна казка не є проповіддю чи алегорією. Вона дарує втечу, оновлення сприйняття та втіху. Її цінність не вимірюється практичністю.

Г: Гра добровільна, вона, по суті це свобода.
Т: Чарівна казка — це добровільна дія: і автор, і читач добровільно входять у світ Фейрі. Вони свідомо погоджуються сприймати світ казки як дійсність — це не примус, а вільне прийняття.

З цього курсу ми бачили що у Джорджа Макдональда було особливе ставлення до гри, а всі особистості яких ми розглядали, сприймали Середньовіччя як основу для розвитку мистецтва  і культури, точку нового старту у своїх пошуках.

Чи можна долучити Гейзингу до цієї традиції? Чи випадкове таке співпадіння поглядів Толкіна і Гейзинги? Чи можна сказати що вони обидва відчули дух часу, разом із Германом Гессе і його "Грою в бісер"?

* * *

Цитата про гру:

"Видя весенний разлив реки, выходяшей из своих берегов, мы говорим: река играет. Любуясь драгоценным камнем, сыплющим сломь лучей, замечаем: хорошая игра. Каждый раз смыслы слова, звуково неизменного, меняются, «играют». Лишь в применении к актеру они соединяются в одно: актер играет и как река, которой мало ее берегов, и как камень, ломающий о свои грани единый луч, множа и сложня его, и как дитя, предвосхищающее в играх свою зрелость: игре в преддействии и посвящена вся эта глава."

Немає коментарів:

Дописати коментар