Символ, що Ґандалф надряпав на дверях Більбо

Ліворуч — двері Більбо на малюнку Толкіна Праворуч — двері Більбо у трилогії «Володар перснів» та «Гобіт»

У книзі «Гобіт» сказано, що Ґандалф «надряпав на чудових зелених гобітових дверях якийсь чудернацький знак». Цікаво, що сам Толкін зробив ілюстрацію, де Ґандалф стоїть поруч із дверима Більбо, а на дверях можна побачити руни, які Ґандалф надряпав. Символи, якщо читати їх як англо-саксонський рунічний алфавіт (футарк) напевно мають таке значення: ᛒ «B» - Burglar (зломщик), ᛞ «D» - Danger (небезпека, ризик) та ᛜ «ŋ» - можливо від назви руни «ing» - Interest (відсоток).

«Так-так, але це було давно, — втрутився Ґлоїн. — Я говорив про вас. І я запевняю, що на ваших дверях таки є позначка – саме та, якою користуються (чи користувались у минулому) ваші колеги. «Зломщик візьметься за пристойну роботу, бажано ризиковану і за гідну винагороду», — ось як це зазвичай читається. Ви можете сказати «експерт із полювання за скарбами» замість «зломщик», якщо вам так більше подобається».

У фільмі Пітера Джексона використано зовсім інший знак - Ґандалф вирізає лише руну ᚠ, нібито для того, щоб позначити Ґандалфа. Ця руна використовується у всіх фільмах «Володар Перснів» та «Гобіт».

Цікаво що руна ᚠ читаєтсья як «G» у письмі гномів Кірт, яке придумав Толкін (у футарку вона читається як «F»). У письмі гномів ᛒ читається як «М», ᛞ як «ND», а знак ᛜ відсутній. Тож, скоріш за все, якби ця ілюстрація була використана в книзі, Толкіну довелося б перемалювати знак на дверях.

Hobo Nickels Сергія Ткаченка на тему "Володаря Перснів"

Український майстер Сергій Ткаченко робить мініатюри у жанрі Hobo Nickel, коли малюнок 50-центової монети замінюється якимсь іншим, при цьому написи на монеті (рік чеканки, Liberty, In God We Trust) залишаються. Творчість майстра не обмежується "Володарем Перснів", тож можна завітати на його сторінку в Інстаграм щоб подивитись на інші роботи.

(Тисніть "Читати далі" щоб побачити фото ще 5 монет)

Походження імен гномів з "Гобіта" та "Володаря Перснів"

Імена гномів у "Гобіті" були взяті зі списку гномів (Dvergatal) з першої пісні ісландської "Старшої Едди" — "Пророкування вельви" (Völuspá). В цьому списку також є ім'я Ґандалф і початково це також був гном, але потім Толкін розчув у цьому імені поєднання "ґанд" — чарівний посох та "алв" — ельф і вирішив що таке ім'я більше пасує чарівнику.

Балін

У повному списку імен зі "Старшої Едди" імена гномів в основному передають ідею прихованості, неодухотворенності, або ідею віднайдення з цієї прихованості. Багато імен схожі на терміни пов'язані із гірничою справою чи атрибути копалин. Так, наприклад, ім'я Фундін (у Толкіна це батько Баліна) перекладається як "знайдений".

Що ж означають інші імена — Дурін, Торин, Гімлі, та єдине жіноче ім'я Діс?

60 років зі смерті Клайва Льюіса

22 листопада виповнилося 60 років зі смерті Клайва Льюіса, друга Толкіна, вченого, християнського апологета, автора відомих у нас книжок "Хроніки Нарнії", "Листи Крутеня" (або "Листи Баламута"), "Космічна трилогія".

На фото обкладинка журналу "Тайм" 1947 року, коли Льюіс був на вершині слави як християнський апологет.

99 років з дня народження Крістофера Толкіна

 
21 листопада Крістоферу Толкіну виповнилося б 99 років.

"Вшануймо велику людину. Крістофер Джон Руел Толкін (21 листопада 1924 - 16 січня 2020) - англійський і натуралізований французький науковий редактор. Син письменника і науковця Дж. Р. Р. Толкіна, Крістофер Толкін відредагував значну частину посмертно опублікованих праць свого батька, зокрема "Сильмариліон" і 12-томну (плюс один том з покажчиками) серію "Історія Середзем'я". Толкін також намалював оригінальні карти для "Володаря Перснів" свого батька.
Окрім незавершених робіт батька, Крістофер Толкін відредагував три казки Джеффрі Чосера (разом з Невіллом Когіллом) та переклад його батька "Сер Ґавейн і Зелений Лицар". Дякуємо вам, Крістофере, за те, що донесли до нас, шанувальників, творчість вашого батька".

Толкінівські місця: Башти на захід від Ширу та Фарінгдонська башта

Кінець епохи (іллюстрація Теда Насміта)

У пролозі "Володаря Перснів", в главі "Про гобітів" розповідається про три ельфійські вежі: "Три ельфійські вежі споконвіку стояли на західному кордоні. Місячними ночами їхнє сяйво було видно здалеку. Найвища вежа стояла найдалі, самотою підносячись над зеленим пагорбом. Гобіти Західної Чверті розповідали, що з верхівки цієї вежі видно Море, та, наскільки відомо, ще жоден гобіт на неї не вибирався".

Що розповідає про ці вежі "Сильмарилліон" і яка реальна вежа на пагорбі могла слугувати  для них прототипом?

Двері Морії: коли педантизм поступився творчості

Виявляється Толкін хотів зображення дверей Морії зробити білими контурами на чорному тлі, адже малюнок на скелі відбивав світло місяця і зірок. Він пише у листі №137: «...Насправді має бути білий контур на чорному тлі, оскільки відтворюються срібні літери у пітьмі». Але під час підготовки видання до друку було вирішено зробити чорний контур на білому тлі, бо єдина чорна сторінка дуже вибивалася б серед інших сторінок.

Ще одна цікавинка: фаза місяця...

Гобіти і середньовічне мистецтво

Через маленький зріст гобітів деякі художники-ілюстратори зображали їх або дітьми або карликами. Проте сам Толкін пояснював що зріст гобітів має причиною те, що вони - прості люди, обмежені і позбавлені уяви: "Вони зроблені маленькими... почасти для того, щоб зобразити нікчемність людини простої, позбавленої уяви, обмеженої... головним чином, щоб продемонструвати в істотах фізично вкрай слабких приголомшливий та неочікуваний героїзм людини пересічної "в скрутний час".

Цікаво, що на середньовічних картинах...

Толкінівські місця: Могильні кургани, куди потрапили гобіти та Вейланд Сміті

Залишивши дім Тома Бомбадила, гобіти продовжують свій шлях. По дорозі через кургани вони потрапляють в імлу, в якій Фродо губить своїх друзів. Висока темна тінь схопила його і він зомлів.

"Коли Фродо опритомнів, то якусь мить нічого, крім почуття жаху, пригадати не міг. Тоді враз усвідомив, що він полонений і перебуває в могильнику. ...Він повернув голову й у холодному сяйві побачив поруч біля себе Сема, Піпіна та Мері. Вони лежали навзнак, із мертвотно-блідими обличчями, вбрані у біле. Біля них було багато скарбів, можливо, золотих, але в цьому світлі позбавлених тепла та привабливості. На головах у гобітів були вінці, на поясах — золоті ланцюги, а на пальцях — багато перснів. У кожного при боці лежав меч, а в ногах — щит. До горлянок усіх трьох був прикладений один довгий оголений меч".

Вирішуй проблеми як Ґандалф

Цікаво було б порахувати скільки разів спрацював кожний з варіантів. Наприклад "Воскресни" - один раз, "гідний гобіт" - як мінімум 2 рази - Більбо і Фродо (хоча може треба в штуках? чи Сем іде як окремий "раз" чи у комплекті? А як щодо Мері, за допомогою якого вбили короля-чаклуна?). Скільки разів він кликав орлів? Використовував магію? Ну і таке інше :)

Толкінівські місця: «Дві башти» та башти Еджбастону

У 1902 році сім'я Толкінів оселяється у Еджбастоні (район Бірмінгему). Після смерті матері у 1904 році, опікуном Рональда та його брата Гіларі стає отець Морган, який знаходить їм житло в цьому ж районі — спочатку у рідної тітки, а потім, у 1908 році — у будинку міссіс Фолкнер, де, Рональд знайомиться із своєю майбутньою дружиною Едіт.

В 500 метрах від цього будинку, на відстані двохсот метрів одна від одної знаходяться дві місцеві визначні пам'ятки — обсерваторія та башта насосної станції. 

«Володар Перснів» — есе з лінгвістичної естетики

«...Я вважаю ключовим «фактом» щодо моєї праці... [те], що вона являє собою єдине ціле, і навіяна в основі своїй лінгвістикою. Університетське начальство цілком може вважати це дивацтвом старого професора філології... і називати це «хобі»... Але насправді ніяке це не «хобі», якщо «хобі» — це дещо, що не має жодного стосунку до основного заняття і вибране як свого роду віддушина. В її основі — вигадування мов. Радше «історії» складалися для того, щоб створити світ для мов, ніж навпаки. У моєму випадку спершу виникає ім'я, а потім уже — історія*. Я б узагалі вважав за краще писати «ельфійською». Але, звісно ж, такий твір, як «Володар Перснів», було ґрунтовно відредаговано, і залишилося в ньому рівно стільки «мови», скільки, на мій погляд, читачі змогли б «перетравити»... Однак у книжці неабияка кількість лінгвістичного матеріалу (на додачу до безпосередньо «ельфійських» імен і слів) включена до тексту або виражена міфологічно. У будь-якому разі, для мене цей твір чималою мірою — есе з «лінгвістичної естетики»; як я інколи й повідомляю тим, хто мене запитує «про що це все?».

* Якось раз на початку тридцятих років я надряпав слово «гобіт» на чистій сторінці нудної шкільної екзаменаційної роботи. Минуло чимало часу, перш ніж я з'ясував, про що, власне, йдеться!

Лист №165 в американське видавництво «Хоутон Міфлин», 30 червня 1955 р.

Лист до Сема Гемджі

13 березня Толкіну написав такий собі містер Сем Гемджі, який проживає за адресою Брікстон-Роуд, Лондон, S. W. 9: "Сподіваюся, ви не заперечуєте, що я вам пишу щодо вашої книги "Володар Перснів", яка транслюється на радіо частинами.. Мені стало цікаво, звідки ви взяли ім'я одного з персонажів на ім'я Сем Гемджі, тому що мене теж так звуть. Сам я постановки не чув через відсутність радіо, зате чув дехто з моїх знайомих... Я знаю, що це художній твір, проте збіг вийшов дивовижний, оскільки ім'я саме по собі досить рідкісне, хоча в медичній професії добре відоме". 

Шановний містере Гемджі!