Дж. Макдональд, Толкін, Творіння і Суб-творіння

Бог створює Сонце і Місяць.
Мозаїка собору у Монреале, Італія, 12 ст.

Джордж Макдональд вважав, що наш світ створений уявою Творця і люди також живуть в його уяві. І те, що створено в людській уяві "вкладене" в уяву Бога, воно є другим рівнем творіння, "суб-творінням".

У есе "Про чарівні казки" Толкін пише що казка є окремим світом зі своїми законами, і свідомість читача може опинитися у цьому вигаданому світі і (якщо автор майстерно створив цей світ) сприймати його як справжній, поки оповідь не закінчиться. Казка є вторинним світом (створеним уявою людини) по відношенню до первинного світу - світу створеним Творцем.

Я був вражений, коли зрозумів що саме цей підхід Толкін використав, описуючи творення світу у першій главі Сильмарилліону, де Творець світу (Еру) є по суті Автором (тексту або музики), який, окрім здатності до творчості, володіє "Пломенем Незнищенним" — здатністю перетворити вигадку на реальність, зробити неживе живим, дати йому справжнє буття.

Якщо коротко описати процес творіння світу, то він виглядає так. Спочатку Творець (Еру) зі своїх думок творить ангелів (Айнур), даючи думкам окреме буття за допомогою Пломеня Незнищенного. Потім Він задає музичну тему і хор Айнур творить музику. Вже тут з'являється постать Люцифера-Мелькора, який вносить у неї диссонанс, але Еру гармонізує його тему, роблячи гармонію більш складною.

Коли музика завершилася, Еру являє Айнурам що вони, насправді, цією музикою створили образ Світу (Арду). Вони побачили цей Світ і те, що у ньому почала розгортатися власна історія. Це видіння зачарувало їх, але не встигли вони на нього надивитись, як воно сховалося. Айнури занепокоїлись, але Еру сказав їм:

"Знаю я прагнення ваше, щоб усе побачене сталося на­справді, а не лише в думках; так само, як і ви постали, але й дещо по-іншому. Тому я кажу: Еа! Нехай Буде так! І пошлю я Пломінь Незнищенний у Порожнечу, і буде він у серці Світу, і Буде Світ; і ті з вас, хто забажає, зможуть зійти туди".

І виходить що до цього часу Світ існував лише як музичний твір, еквівалентний оповіді, літературному твору. І лише коли Айнури зацікавилися цим твором і захотіли увійти в нього, відчути його існування, Еру за допомогою Пломеня Незнищенного надає Світу дійсності, справжнього Буття.

Після створення Світу деякі Айнури сходять у нього, стають його частиною і не можуть його полишити до кінця Історії Світу. Більше того, вони опиняються не в тому моменті, який вони бачили, а в самому початку Історії: "все от-от мало розпочатися, наразі безформне і темне".

І тут ми бачимо аналогію: як свідомість і думки читача опиняються у казці на початку історії, і (в ідеалі) не можуть вийти з неї до її завершення, так і Айнури — думки Еру, опиняються на початку Історії і не можуть вийти з неї до завершення. Історія Світу стає літературним твором найвищого Автора — Бога-Творця.