Гоблінські печери (1932)

Печера гоблінів. Різдвяний лист 1932.
Малюнок Толкіна

1932 рік — Білий ведмідь знову встряв в халепу, цього разу він знайшов гоблінські печери і заблукав у них. Цікаво, що у листі згадується 1453 рік — мені-таки здається що у Толкіна особлива любов до XV століття, адже і Шир у нього живе у 1400-х роках:

«Гобліни для нас точнісінько те саме, що для вас пацюки, тільки ще гірше, бо вони дуже розумні, а якщо й краще то хіба тому, що їх у цих краях дуже мало. Ми думали, що їх узагалі більше не лишилось. У сиву давнину ми пережили велике їх нашестя — здається, це було близько 1453 року, — але дістали допомогу від ґномів, найзапекліших їхніх ворогів, і розбили напасників».

У 1932 році Толкін як раз закінчував «Гобіта», тож мотив війни гоблінів і гномів мабуть взявся звідти. Але 1400-х років у «Гобіті» нема, а про «Володар Перснів» письменник ще не здогадується.

Цікаво, чому Толкін згадує саме 1453 рік? Може просто як важливий рік зі шкільної історії? В цей рік Константинополь захопили турки-османи, а французи перемогли англійців у Столітній війні і, якщо проводити паралелі із розповіддю про гоблінів — саме французи пережили "велике нашестя", але потім змогли "розбити напасників" :)

Пригоди машини Толкіна

Другий автомобіль Толкіна, теж Морріс Кавлі і теж Jo

1932 року сталася незабутня подія — Толкін купив першу автівку, «Морріс Кавлі», яку прозвали «Джо» за першими літерами номерного знака.

Навчившись водити, він повіз усю родину до брата Гіларі в Івшем, у якого там росли сади. За час мандрівки у «Джо» двічі пробивалося колесо, а ще машиною вони завалили частину кам’яної стіни поблизу Чіппінґ-Нортона, після чого Едіт кілька місяців відмовлялася їздити, і зовсім небезпідставно, адже Толкін водив дуже сміло, але невміло.

Набираючи швидкість по головній вулиці Оксфорда з її жвавим рухом, Толкін перед поворотом на бічну ігнорував будь який транспорт і гукав: «Ану, порозступайтеся!» — і всі справді розступалися.

Згодом «Джо» замінили на інший «Морріс» (на фото), і той прослужив до початку Другої світової, коли через обмеження на продаж бензину стало невигідно мати авто.

На той час Толкін уже усвідомив, скільки шкоди зазнає природа через двигуни внутрішнього згоряння й будівництво нових доріг, тому після війни більше не купував авто і за кермо не сідав.

Гамфрі Карпентер, Дж. Р. Р. Толкін: Біографія

Халепи, в які попадав Толкін за кермом, лягли в основу дитячої оповіді «Пан Щасливець». Це казка про високого худорлявого чоловіка, який живе у високому будинку й купив собі яскраве жовте авто за п’ять шилінгів, і наслідки тої покупки були значні (зокрема немало зіткнень).
Толкін щедро проілюстрував казку малюнками тушшю і кольоровими олівцями, а текст переписав каліграфічним почерком і переплів у маленьку книжечку.

Видавництво «Астролябія» готує до друку українське видання «Пана Щасливця». В кінці книжки подана оригінальна версія. Дата релізу — 31 березня.

Фейсбук-пост