"Грайливий Поні" художника Tomás Hijo

Можна побачити як Фродо падає зі столу, мабуть зараз зникне!

Ця іллюстрація відзначена у 2016 році премією Толкінівського товариства за найкращу художню роботу.

Сайт автора
 

Око Саурона: вежі, вікна та червоне світло

Ті, хто читав книгу "Володар Перснів" пам'ятають що в ній нема образу Саурона у вигляді величезного червоного палаючого ока на вершині вежі Барад-Дур. Але палаюче Око тим не менш в книзі згадується, тож як його можна побачити і що воно таке?

Звичайно, що Око на вершечку Барад-Дура у фільмі Пітера Джексона з'явилося не випадково. У Толкіна є три епізоди де використовується образ вікна у вежі, що світиться червоним світлом і схоже на око. Прикметно, що кожного разу це інша вежа.

Око Саурона на вежі Барад-Дур з фільму "Володар Перснів"

Вперше ми зустрічаємо це коли Ґолум приводить Фродо і Сема до Чорних воріт Мордору, по обидва боки яких стоять дві башти: "Високо, в одній із Веж Зубів, горіло червоне світло... Багато миль це червоне око мовби переслідувало їх, поки вони бігли, спотикаючись, голою кам'янистою місцевістю... Нарешті, вже після опівночі,... око зменшилося до маленької палаючої цятки, а тоді зовсім зникло..."

Вдруге — коли Фродо потрапляє в полон до орків у вежі над Кіріт-Унґолом, а Сем вирушає на допомогу: "Тепер орківська вежа нависла просто над ним, загрозливо чорна, й у ній горіло червоне око".

І втретє Фродо бачить "неначе світло з вікна" башти Барад-дура: "Фродо побачив чорні, чорніші й темніші за тіні, які огортали його, жорстокі шпилі та залізну корону верхньої башти Барад-дура. Лише на одну мить, мов із якогось величезного вікна на неймовірній висоті, на північ ударив червоний промінь, пронизливий погляд Ока, а потім завіса знову замкнулась і жахливе видіння зникло. Око не дивилося на них: воно було звернуте на північ, де стояли біля воріт капітани Заходу, і туди була спрямована вся лють Сили, що готувалася завдати смертельного удару".

Тут знову самого Ока ми не бачимо, навіть вікно "неначе" існує, все досить туманно і непевно.

Але ця сцена цікава тим що підкреслює спрямованість погляду, волі та уваги Саурона. Це нагадує метафору, яку використовують у психології щоб описати як працює увага. Вона уподібнює увагу до променя ліхтарика, який можна спрямувати на певні предмети. Увага не може охопити весь простір, тож доводиться переводити промінь від одного предмета до іншого. Все що не потрапляє у цей промінь залишається непоміченим нашою свідомістю. Ось цей червоний промінь величезного ліхтаря і показує нам Толкін в цій сцені.

Барад-Дур, художниця Рене Гросс

Цей спосіб перевести увагу Саурона на щось інше використовує і Араґорн, коли пояснює навіщо він вирішив подивитись у палантир: "Я подумав, що час настав і що Камінь саме тому потрапив до мене. Тоді саме минуло десять днів, відколи Персненосець пішов на схід від Рауросу, й Око Саурона, думав я, слід відвернути від його земель". Ґандалф погоджується: "Око зараз звернуте на нас, сліпе до всього іншого. Тож нам потрібно втримати його увагу".

Реакцію Саурона на вчинок Араґорна автор описує так: "Темна Сила занурилась у роздуми, Око звернулось усередину, обмірковуючи тривожні та небезпечні звістки: бачило воно блискучий меч, суворе й величне обличчя і на якийсь час ні на що інше уваги не звертало; й уся його величезна твердиня, всі ворота, всі вежі поринули в насуплену пітьму".

Ця цитата цікава тим що Саурон описується автором метафорично як "Темна Сила" та як "Око". Увага Саурона звернулася від зовнішньої реальності до реальності внутрішньої. Активність його прислужників у твердині та її вежах припинилася. Тут видно що прислужники Саурона повністю підконтрольні його волі: якщо він не дає вказівок, всі війська і твердині стають непорушними.

Частина лівого підніжжя Барад-Дура (малюнок Толкіна)

Amazon і права на використання історій про Середзем'я

Виявляється з Амазон і правами на "Володар Перснів" справи не зовсім такі як я писав раніше. Вони дійсно купили права на "Володар Перснів" та додатки до нього, але не у Middle-Earth Enterprises, а у спадкоємців Толкіна. Кінокомпанія United Artists в свій час купила права на кіноверсії, театральні постановки та сувенірну продукцію, але не на телесеріали чи "медіа які з'являться в майбутньому". Тож Амазон, як виробник телесеріалу звернувся до Tolkien Estate. Але прав на "Сильмарилліон" вони не купляли, а вирішили обмежитись тим, що є в додатках до "Володаря Перснів".

Карта Нуменору із серіалу "Персні Влади" від Амазон

Проте вони також купували ліцензії на окремі речі, описані в інших книжках, таких як "Незавершені оповідання". Таким чином вони отримали право використовувати карту Нуменора і назви його міст.

Автор каналу Nerd of the Rings також зазначає що прав на сувеніри у Tolkien Estate нема, тож мабуть через це поки що ніхто не продає кинджал Ґаладріелі чи ельфійські персні, які можна побачити у серіалі від Амазон.

За посиланням можна переглянути відео, в якому описується заплутана історія з правами на персонажів та історії Середзем'я.

Ілюстрація: карта Нуменору з серіалу "Персні Влади"

Анонсовано фільм "Володар Перснів: полювання на Ґолума" з виходом у 2026 році

Сайт Hollywood Reporter повідомляє що студії New Line Cinema та Warner Bros Pictures планують випустити новий фільм по "Володарю Перснів". До проекту залучені Пітер Джексон як продюсер, сценаристи "ВП" та "Гобіта", а також Енді Серкіс як актор та режисер. Зараз робота знаходиться на ранній стадії створення сценарію. Робоча назва проекту "Володар Перснів: полювання на Ґолума" із очікованням релізу у 2026 році.

Пітер Джексон на знімальному майданчику "Гобіта"

Звідки взялося слово "Середзем'я"

В одному з листів Толкін пояснює його походження таким чином:

"Я, мабуть, сконструював уявний час, але що стосується місця ногами залишився на матінці-землі. Цьому я віддаю перевагу над пошуком віддалених планет у "космосі". Якими б цікавими вони не були, вони чужі, і їх не можна любити любов'ю кровної спорідненості. Середзем'я (до речі, та якщо така примітка необхідна) не є моєю власною вигадкою. Це модернізація або видозміна... старого слова на позначення населеного світу людей, ойкумени: він середній, тому що невиразно уявлявся як розташований серед навколишніх морів і (у північній уяві) між льодом Півночі та вогнем Півдня. Д.-англ. middan-geard, середньоангл. middenerd, middle-erd. Багато рецензентів, здається, вважають, що Середзем'я — це інша планета!" (Лист №211 від 14 жовтня 1958)

Фальстаф серед віндзорських містян 

Гравюра Джорджа Крукшенка. Англія, XIX століття

Епілог "Володаря Перснів"

Еланор Прекрасна

У рукописі Толкін завершував "Володар Перснів" розповіддю про життя Сема і його сім'ї через п'ятнадцять років після відплиття Фродо на Захід. Проте, у версії що він надав до друку він цю частину прибрав, бо "треба на чомусь зупинитися". Проте пізніше він жалкував про своє рішення і навіть зробив новий варіант цього епілогу, включивши у нього відповіді на питання шанувальників "Володаря Перснів". В ньому він більш виразно описує кохання Сема і Розі а також стосунки батька і доньки — п'ятнадцятирічної Еланор. Ось переклад цієї більш пізньої версії епілогу.

ЕПІЛОГ

Одного вечора в березні 1436 року пан Семвайз Ґемджі був у своєму кабінеті в Бег-Енді. Він сидів за старим, добре потертим столом і, роблячи численні паузи для роздумів, повільною круглою рукою писав на аркушах нещільного паперу. Збоку від нього на підставці лежала велика рукописна червона книга.

Якби "Володар Перснів" був аніме

Якщо уявити що "Володар Перснів" був би знятий у жанрі аніме студією Джиблі (Ghibli) то мабуть це було б якось так.

 
Пишу "студія Джиблі" а не Міядзакі, бо якби режисером був Міядзакі, то напевно жіночим персонажам він дав би набагато більше часу та уваги, а в цій підбірці їх взагалі нема.

Ґандалф

Дитячі вправи на складні звуки від Толкіна

Вправи на звук "р":

• Торін, син Траїна, онук Трора
• Араґорн, син Араторна, нащадок Ісілдура

Вправи на звук "л":

• Леґолас зустрів Ґаладріель в Лотлоріені (...під мелорном)
• Леґолас з Лихолісся, син Трандуїла
• Ґаладріель, Володарка Лотлоріену

Скоромовка: швидко повторіть 5 разів підряд "Лорд Елронд"

Дякуючи Толкіну дітям не потрібен логопед!

Дорога ця вперед веде / The Road Goes Ever On

Чеський художник Matěj Čadil зобразив таку собі "горизонтальну карту" від дверей Більбо до Самотньої гори. Хоча ці дві точки поєднує сюжет книги "Гобіт", на малюнку також підписані місця з "Володаря Перснів" як наприклад Грозова, Двері Дуріна (в Морію), і, майже на передньому плані — Семове дерево Маллорн, яке виросло вже в кінці "Володаря Перснів".

Сайт художника

Премія Толкінівського товариства 2024

Донато Джанкола "Спадок Фродо"

Толкінівське товариство оголосило переможців Премії Толкінівського товариства 2024 року.В номінації "Найкраща художня робота" переміг Донато Джанкола з роботою "Спадок Фродо".

В номінації "Краща стаття" перемогла Сара Браун із статтею "Оповідь про Алдаріона та Ерендіс: не просто середньовічна лав сторі".

В номінації "Найкраща книга": Листи Дж. Р. Р. Толкіна, виправлене та доповнене видання, під редакцією Гамфрі Карпентера та Крістофера Толкіна

В номінації "Найкращий онлайн контент": ютуб-канал Nerd of the Rings

Повідомлення Толкінівського товариства із посиланнями на сторінки та матеріали переможців та інших учасників шорт-листа можна переглянути за посиланням.

Ілюстрація з персонажами творів Толкіна до Конференції з нагоди сторіччя Толкіна (1992 р.)

В основному персонажі з "Володаря Перснів", проте з лівої сторони є Фермер Джайлз з драконом, а з правої сторони на тому ж місці пан Дрібничка малює своє Дерево. Над мольбертом стирчить голова "жиролика" з книжки "Містер Блісс" (сам містер Блісс стоїть під мольбертом). Ще можна знайти Різдвяного Діда із Білим ведмедем, борсук і старий Верба з "Пригод Тома Бомбадила".

Кіт, що грає на скрипці біля тарілки і ложки, що кудись біжуть - персонажі пісеньки про Людину з Місяця, яку співав Фродо у "Брикливому Поні":

"Тоді хапає скрипку кіт,

і шкварить джиґу він;

Смичок реве, пищить, кричить,

Господар Місяць термосить:

«Вже ранок біля стін!»

І покотили пиячка

горою до небес,

Позаду кінь його чвалав,

Корова гордо-пишно йшла,

тарілка, ложка й пес".

Взагалі можна використовувати як розмальовку :)

Толкін про завершення роботи над "Володарем Перснів" і серйозну роботу

"Якби тільки не нагрянув черговий триместр, я б усе це вже відредагував... Сподіваюся, дуже скоро це стане можливим; так, щоб ви отримали це все на різдвяні канікули; але обіцяти не можу. Ця університетська діяльність, коли заробляєш на хліб тим, що викладаєш, читаєш філологічні лекції та щоденно відвідуєш засідання та інші "говорильні", страшенно заважає серйозній роботі".

З листа №117 до Г'ю Брогана 31 жовтня 1948

Уривок із оповіді Толкіна "Фермер Джайлз із Гема"

...де односельці фермера, що дізналися раніше за нього, що меч, який йому був подарований королем - це легендарний Хвостогриз, завдяки якому у давнину герой Белломаріус переміг багацько драконів. З цією новиною вони прийшли до нього і просять його відправитись на бій з драконом. З ними приїхав мірошник, який все очікує що фермер відмовиться і втратить свою славу:

"Проте події почали розгортатися не зовсім так, як очікував мірошник. Бо, по-перше, Джайлз випив багацько міцного елю, а по-друге — в нього народилося дивне почуття гордості й зухвальства, коли він довідався, що його меч — це славний Хвостогриз. У дитинстві йому страшенно подобались оповіді про Белломаріуса, і ще до того, як він почав розуміти їхній сенс, фермер часом бажав, аби дивовижний і героїчний меч належав йому. Відтак він зненацька збагнув, що візьме Хвостогриза й вирушить полювати на дракона. Проте ціле своє життя він звик торгуватися, тож зробив іще одну спробу відкласти цю подію.

— Що?! — гукнув він. — Аби я йшов полювати на дракона? У старих крагах і камізельці? Усе, що я чув, навчає, що для битв із драконами треба мати якийсь обладунок. А в цьому домі жодних обладунків нема, і це — факт, — сказав він.

Воно і справді виглядало трохи дивно, погодились усі й послали по коваля. Коваль похитав головою. То був неквапливий похмурий чоловік, у народі відомий як Веселий Сем, хоча насправді його звали Фабріціус Кунктатор. Він ніколи не насвистував за роботою, а веселів тільки тоді, коли в належний час, згідно з його віщуваннями, траплялося якесь лихо (наприклад, мороз у травні). Та коваль віщував різні лиха щодня, тому й мало траплялося таких, що їх би він не завбачив, — а відтак він чекав на них. То була найбільша його втіха; і, звісно, коваль вельми неохоче робив щось таке, що могло би їх відвернути. Він знову похитав головою.

— Я не можу виготовити обладунок із нічого, — мовив він. — Це мені не до снаги. Ліпше знайди теслю, щоби він зробив тобі дерев'яний щит. Але це ледве чи допоможе. Дракон-бо вельми палкий".

Картинку "Фермер Джайлз їде на бій з драконом" малював ШІ, вийшло досить неочікувано, але мені сподобалось :)

25 березня — День читання Толкіна

Щороку 25 березня відзначається День читання Толкіна. У книзі "Володар Перснів" саме 25 березня був знищений Єдиний Перстень і переможений Саурон. Товариство Толкіна проводить читання текстів Толкіна онлайн і запрошує всіх бажаючих розміщати пости і відео з читанням Толкіна у своїх соціальних мережах з хештегом #TolkienReadingDay. Або, як найпростіший варіант — подзвонити комусь зі своїх друзів і розповісти про своє улюблене місце з книжок Толкіна.

Цікаво, що Толкін свідомо обрав дату 25 березня як день перемоги над Сауроном. Про це він пише у "Номенклатурі" — нотатках з приводу перекладу "Володаря Перснів" датською та шведською мовою. Ця дата збігається зі святом Благовіщення або Днем Діви Марії, в який Спаситель увійшов у світ (тобто був зачатий). Кейтлін Фациста пише у своєму блозі, що Толкін, ймовірно, вибрав 25 березня як дату знищення Єдиного Персня (що свідчить про вплив його католицької віри), оскільки цей день, за поширеною думкою, був днем смерті Ісуса Христа (який "смертію смерть поправ").

На ілюстрації: Ґандалф читає книгу "Як вмовити гобіта зважитись на пригоди" :)

• Сторінка Толкінівського Товариства щодо святкування Дня читання Толкіна в 2024 році.
• Пост Кейтлін Фациста (Kaitlyn Facista) про значення 25 березня в католицизмі і чому Толкін вибрав цей день для перемоги над Сауроном (англ).

"Дюна" і війна на Кавказі у 1834-59 роках

Обкладинки книжок "Шаблі раю" (1960) та "Дюна" (1965)

Здавалося б, що може бути спільного у фременів — воїнів пустелі, та черкесів — воїнів гір Кавказу? Виявляється дуже багато. Справа в тім, що основою для опису традицій фременів стала книга письменниці та історика Леслі Бланч “Шаблі раю: Завоювання та помста на Кавказі”, яку було опубліковано в 1960 році. Вікіпедія називає цю книгу “Біографією Імама Шаміля та воєн Царської Росії на Кавказі та Грузії у 1834-1859 роках”. Не дивно що про цю книгу у нас мало відомо, адже авторка симпатизує саме Шамілю, “Леву Дагестана”. Цікаво, що у книзі згадуються і запорізькі козаки (але про це — в кінці цього посту).

Толкін, Дюна і абсолютна влада

Цікаво подивитись як “Дюна” і “Володар Перснів” досліджують питання абсолютної влади. Таке порівняння дозволяє побачити це питання наче двома очима — з’являється додатковий об’єм, виникають цікаві паралелі і, можливо, неочікувані висновки.

Толкін та "Дюна" Френка Герберта

Ребекка Ферґюсон в образі Леді Джессіки з екранізації "Дюни" 2022 року

У книзі "Бібліотека Толкіна: анотований список", що містить список книг якими володів або які читав Толкін, є згадка про перше видання книги "Дюна" Френка Герберта, що вийшло з друку у 1965 році. Там наводиться цитата з листа до Джона Буша, щодо отриманої від нього книги:

"Дякую, що надіслали мені примірник "Дюни". Минулого року я отримав один примірник від Ланьє і вже дещо знаю про цю книгу. Неможливо, щоб автор, який продовжує писати, був справедливим до іншого автора, який працює в тому ж напрямку. Принаймні, я так вважаю. Насправді я дуже не люблю "Дюну", і в цьому прикрому випадку найкраще і найсправедливіше по відношенню до іншого автора буде промовчати і відмовитися від коментарів. Ви хочете, щоб я повернув книжку, оскільки вона у мене вже є, або щоб я передав її комусь іншому?" (12 березня 1966).

Творіння і суб-творіння в "Листку пана Дрібнички"

Дж. Семюел Гаммонд і Марі К. Гаммонд

Дж. Р. Р. Толкін був митцем і вченим. Його оповідання "Листок пана Дрібнички" пропонує проникливий портрет автора, а також делікатну настанову для людей, подібних до нього, які відчувають тиск від надміру роботи. У цій чарівній історії представлені ідеї Толкіна про мистецтво, зайнятість та відповідальність перед ближнім. Через вигадку він ілюструє свою концепцію суб-творення і показує, як воно пов'язане з Творенням. Книга "Листок пана Дрібнички" може надихнути не лише художників, але й письменників, науковців, садівників та всіх, хто займається конструктивною працею.

Толкін і Більбо: після мандрівки туди й звідти

малюнок Толкіна "Зал у Бег-Енді, резиденція Б. Беггінса, есквайра"

Як відомо з книги, Більбо втратив свою репутацію серед гобітів після своєї мандрівки до Самотньої гори:

"Більбо відчув, що втратив більше, ніж кілька срібних ложок, — він утратив своє добре ім'я. Це правда, що він назавжди лишився другом ельфів і тішився повагою гномів, чарівників і всякого такого люду, що часто проходив гобітівським краєм, — але серед сусідів перестав бути шанованим. Усі гобіти в окрузі мали його за “чудного” — окрім небожів і небог із туківського боку, хоч і їм старші не дуже дозволяли з ним дружити.

Толкін про обставини написання "Листка пана Дрібнички"

Надсилаю вам "Листок пана Дрібнички". Я замовив із нього копію спеціально для вас, на випадок, якщо захочете залишити її собі, — з "Даблін рев'ю", у якому оповідь публікували майже 20 років тому. Вона була написана (як мені здається) перед самим початком Війни, хоча вперше я прочитав її вголос друзям на початку 1940 р. Нічого не пам'ятаю про те, як її писав, окрім хіба того, що одного разу вранці прокинувся з цією історією в голові, швидко її надряпав, — причому опублікована версія, за великим рахунком, майже нічим не відрізняється від першого, накиданого поспіхом, варіанта. Вона мене досі зворушує невимовно, щоразу, як я її перечитую.

Насправді і строго кажучи, це не "алегорія", це, швидше, "міф". Адже передбачається, що Дрібничка — реальна особистість, у якій змішалося і хороше, і погане, а зовсім не "алегорія" якогось окремого пороку або чесноти. Прізвище Періш [В українському перекладі Парохій. Прізвище "Періш" є промовистим і означає "(церковна) парафія", що викривається у фіналі повісті: Niggle's Parish, тобто "Дрібниччина парафія"] виявилося дуже доречним для жарту Носія; однак, наділяючи ним персонажа, я не вкладав у нього жодного особливого значення. Колись я знав садівника на прізвище Періш. (А в нашому телефонному довіднику, як я бачу, Перішів аж шість.) Зрозуміло, окремі деталі можна пояснити, виходячи з біографічних фактів (що викликає в сучасних критиків інтерес просто-таки маніакальний, тож вони найчастіше цінують літературний твір лише остільки, оскільки він показує нам автора, і переважно в непривабливому світлі).