Толкін, Шекспір, Лис Ренар (і трохи Івана Франка)

Збираючи матеріал про Саурона і його попередника — Тевільдо, принца котів, натрапив на цікаве твердження що титул "принц котів" Толкін взяв від Шекспіра, який його використав у п'єсі "Ромео і Джульєта".

Як завжди у Толкіна, на одного персонажа припадає декілька імен. Тевільдо — це ім'я мовою ельфів, а мовою гномів його кличуть Тіберт (Tiberth).

У Шекспіра Меркуціо, друг Ромео, називає "принцем котів" Тибальта через те що його ім'я співпадає з іменем  персонажа середньовічного "Романа про Лиса" — кота Тибальта, також відомого як Тіберт (Tibert).

Проте тут постає питання, чи справді Толкін взяв титул "принц котів" у Шекспіра?

Ромео і Тибальт. 

Художник — принц-консорт Альберт, 1840-ві рр.

Вперше на питання "хто такий Тибальт?" Меркуціо відповідає: "More than prince of cats, I can tell you", тобто "він більше ніж принц котів" (і далі йде довга оповідь про видатні якості Тибальта як бійця). А вже перед самим двобоєм Меркуціо, відповідаючи на питання Тибальта "що тобі треба", каже: "Good king of cats, nothing but one of your nine lives": "Добрий королю котів, лише одне з твоїх дев'яти життів". Тобто Тибальт не "принц", він "більше за принца" — "король". А хто ж тоді "принц"?

Око Саурона та Більбо

В пошуках хранителів Персня, які відчували Око я пропустив Більбо! А він першим пов'язує перстень та око, що стежить. Це відбувається в сцені, коли Ґандалф допомагає Більбо залишити перстень у спадок Фродо і вирушити у Рівендел:

Сцена з "Володаря Перснів" де Ґандалф допомагає Більбо залишити Перстень Фродо

"[Ґандалф] зробив крок до гобіта і, здалося, став високим і грізним; його тінь заповнила кімнатку. 

...

— Я ніколи не називав тебе злодієм, — відповів Ґандалф. — І я теж не злодій. Я не хочу грабувати тебе, а прагну допомогти. Я хотів би, щоби ти довіряв мені так, як досі. — Він відвернувся, й тінь зникла. Здавалося, він знову став старим сивим чоловіком, згорбленим і стривоженим.
Більбо провів долонею по очах.
— Вибач, — сказав він. — Щось на мене найшло. А все ж це буде якимось полегшенням — уже ніколи ним не перейматись. Останнім часом перстень із голови мені не йде. Інколи з'являється таке враження, що він око, яке стежить за мною".

Око і Перстень. Іллюстрація Джона Хау (John Howe)

Мерлін і Ґандалф

Ґандалф та Більбо, художник Ґреґ Гільдебрандт

У "Смерті Артура" на початку книги сер Ульфіус, лицар короля Утера Пендрагона, йде шукати Мерліна:

— Тоді, пане мій, — сказав сер Ульфіус, — я піду й пошукаю Мерліна, щоб він зцілив вас і приніс розраду вашому серцю.

Вирушив Ульфіус на пошуки і з волі щасливого випадку зустрів Мерліна в жебрацьких лахміттях, і запитав його Мерлін, кого він шукає, а той відповів, що потреби немає йому знати.

— Ну що ж, — сказав Мерлін. — Я-то знаю, кого ти шукаєш, — ти шукаєш Мерліна; і тому не шукай більше, бо Мерлін — це я.

Розмова Більбо з Ґандалфом на початку книги:

— Як же багато всього ти вкладаєш у цей «Добрий ранок» — протягнув Гандальф. — Тепер ти маєш на увазі, що хочеш відкараскатися від мене і що тобі буде найліпше, коли я заберуся звідси.

— Зовсім ні, зовсім ні, ласкавий пане! Скажіть-но, чи не відоме мені часом ваше ім’я?

— Так-так, ласкавий пане — а я знаю ваше ім’я, добродію Більбо Торбине. І ти, Більбо, знаєш моє, хоча й не пригадуєш, що воно мені належить. Я — Ґандальф, і Ґандальф — це я!

Вид на Мордор та Ородруїн з висоти пташиного польоту

Малюнок Толкіна 1940-вих років. Це була рання концепція географії Мордору. Толкін з часом змінив взаємне розташування Барад-дуру та Фатум-гори протягом роботи над книгою.

Вид на Мордор та Ородруїн з висоти пташиного польоту (1940-ві рр.)

Це зображення з сайту Толкін Естейт, там є підбірка карт зроблених Толкіном в різний час, не тільки для "Володаря Перснів", але й для Сильмарилліона.

Уривок із "Сказання про Лутієн Тінувіель і Берена"

Берен і Лутієн. Ілюстрація Алана Лі

У цій найстарішій відомій версії оповіді про Берена і Лутієн є цікавий момент, де описано як Лутієн Тінувіель творить чари щоб утікти з башти, куди її помістив батько, король ельфів Тінвелінт, який був проти кохання Берена і Лутієн. Я слухав цю оповідь невдовзі після перегляду епізоду "Перснів влади" від Амазон, де показали створення трьох перснів і був вражений: наскільки красиво Толкін описує чари Лутієн і наскільки буденно виглядає створення ельфійських перснів у кіно.

* * *

...Але якось вночі Тінувіелі наснився сон, посланий Валарами: їй наснився Берен, і серце діви промовило: "Мушу я йти шукати того, про кого всі забули", - і прокинулася вона, і місяць сяяв серед дерев, і глибоко замислилася Тінувіель, як би вислизнути їй. А Тінувіель, дочка Ґвенделінґ, як можна собі припустити, не зовсім недосвідчена була в чаклунстві й мистецтві заклять, і після довгих роздумів вигадала вона план. Наступного дня вона попросила тих, хто прийшов до неї - чи не принесуть вони їй прозорої води з річки, що текла внизу, - "але воду, - повчала вона, - слід зачерпнути опівночі срібною чашею та принести до мене, не вимовивши при цьому ані слова". Після того побажала вона, щоб доставили їй вина, - "але вино, - повчала вона, - слід принести сюди в золотому глечику опівдні, а той, хто несе, повинен усю дорогу виспівувати пісні", - і було зроблено так, як наказала вона, а Тінвелінту про це не сказали.

Тур Гобітоном в Новій Зеландії

Раніше там можна було зайти лише в паб "Зелений дракон", а зараз відкрилися для відвідувань дві гобітські оселі, одна з них - оселя Праудфутів (Гордостопів). Дуже детальні інтер'єри з іграшками дітей, сувенірами, господарським начинням, генеалогічними деревами, продуктами у коморі - все що потрібно для затишного життя.

Субтитри англійською мовою, але у налаштуваннях можна поставити автоматичний переклад українською. 

Фродо бачить Око Саурона. Коментар з книги Хаммонда і Скалл

У статті "Око Саурона" (журнал Beyond Bree, червень 1992 року), Дональд О'Брайен докладно розглядає використання Ока як образу чи символу Саурона та його влади. Він зазначає, що одним із попередників Саурона в ранній міфології Толкіна був кіт Тевільдо, демонічний слуга Мелко, чиї очі "були довгими, дуже вузькими і розкосими, і виблискували то червоним, то зеленим" (Книга Загублених Оповідань, частина друга), а коли Тінувіель згадує про пса Хуана, "світло його очей було червоним". У "Ле про Лейтіан" Ту (раннє ім'я Саурона) дивиться з Тол Сіріон "недремними полум'яними очима" (Балади Белерианда), а згодом "свої прозорливі очі він на них звернув". 

Коли Саурон повернувся до Середзем'я після падіння Нуменору, "Він знову заволодів величним Перснем у Барад-дурі й жив там, темний і мовчазний, доки не витворив собі нового покрову, видимого образу ненависті й люті; а погляд Ока Саурона Жахливого могли витримати одиниці." ("Сильмариліон", стор. 280-1). О'Брайен коментує:

«Пізніше Око Саурона в Дзеркалі Галадріель, "облямоване вогнем", перегукується з більш ранніми "вогняними очима" Тевільдо і "полум'яними очима Ту"... Око Саурона не було заміною зорових характеристик Тевільдо або Ту, але є кульмінацією традиції безсонних, розкосих, полум'яних очей червоного або жовтого кольору, де котяча основа деяких характеристик явно зберігається навіть у «Володарі перснів». ...Я вважаю, що Око Саурона - це образ волі Саурона-Майя. Воно використовується не тільки візуально як емблема влади та зарозумілості Саурона, але й метафорично як вербальне вираження відчуття присутності або проекції волі Саурона».

Як побачити Око Саурона? Чому воно одне і котяче? Що воно означає?

Власне за всю книгу ми бачимо Око лише один раз — коли Фродо зазирає у дзеркало Ґаладріелі: "...Раптом Дзеркало почорніло, почорніло так, мов у видимому світі відкрився отвір, і Фродо зазирнув у порожнечу. У чорній безодні з'явилось Око, що повільно зростало, аж поки не заповнило майже все Дзеркало. ... Око, облямоване вогнем, а саме оскляніле, жовте, мов котяче, насторожене та пильне, і чорний проріз його зіниці відкривався у безодню, вікно в ніщо". Це видіння знайомо і Ґаладріелі. Відповідаючи на німе питання Фродо чи не ельфійській перстень він бачить на її руці вона каже: "цього не можна приховувати від Персненосця, від того, хто бачив Око".

Цікаво що Фродо бачить Перстень Ґаладріелі, а Сем — ні (він каже що лише "бачив, як крізь ваші пальці світилася зірка"), бо три ельфійські персні неможливо побачити попри те що Ґаладріель, Ґандалф та Елронд весь час носять їх на руці. Тож можна зробити висновок що Око теж може побачити зовсім не кожен, для цього потрібно бути хранителем одного з перснів.

Значки 60-х років на хвилі популярності "Володаря Перснів"

Перший ряд: "Хобіти світу - об'єднуйтесь!", "Підтримай свого місцевого гобіта", "Ґандалфа в президенти"

Другий ряд: "Фродо живий", "Завітайте в Середзем'я", "Фродо віддав свій палець за тебе"

Третій ряд: "Дж. Р. Р. Толкін призводить до формування гобітів" (каламбур hobbit forming "формуючий гобітів" схоже на habit forming "призводить до звикання" (характеристика никотину, алкоголю, тощо)), "Допоможіть нагодувати мого гобіта", "Фродо віддав свій палець за тебе" (знову)

Четвертий рядок: "Включіть Середзем'я в ООН", "Саурон живий і в Аргентині"
Останній значок в четвертому рядку містить ельфійські літери L S A V. Є припущення що остання літера має бути R (схожа на V, але без нижньої рисочки), у такому разі це буде LSAR - Елесар. Елессар — ім'я, яке Араґорну дала Ґаладріель.

Око та трон на Амон-Ген

Ще одне місце де Фродо бачить у фільмі Око — це коли Фродо втік від Боромира, і заліз на кам'яне крісло на верхівці Амон-Гену — спостережному пункті нуменорців: "Він сидів на Троні Зору, на Амон-Гені, Горі Ока людей Нуменору". Тут його зір магічним чином був підсилений: він міг побачити події по всьому Середзем'ю. Далі у книзі сказано: "І раптом він відчув Око. Око в Темній Вежі, яке ніколи не спить. Він знав, що і воно помітило його погляд. У тому Оці була якась люта, жадібна воля. Воно метнулося до Фродо; він відчув, що воно, мов палець, шукало його".

Зауважимо що Фродо не побачив а "відчув Око", "що воно, мов палець, шукало його", тобто він відчуває спрямованість на нього "лютої жадібної волі". Цікаво, що образ ока поєднується з "пальцем", тобто цей "погляд" відчувається фізично.

Ілюстрація до "Гобіта" чеського художника Peter Klúcik

Більбо в підземеллях палацу короля лісових ельфів

У 1989 році на замовлення словацького видавництва досвідчений художник-ілюстратор Петер Ключик створив 40 ілюстрацій для книги "Гобіт". Але через фінансові складнощі видавництво втратило права на публікацію книги. З тих пір було ще декілька спроб словацьких видавництв видати "Гобіта", але отримати права більше не вдалося.

Ілюстрації досить самобутні — куменді та чудернацькі. Очевидно Більбо йде до Торіна, якого тримали окремо від решти гномів "в особливому темному затворі глибоко під землею".

Подивитись на joyreactor: частина 1, частина 2

Reddit, Monster Brains (hi-res)

Око Саурона і полум'яний палантир

Інший магічний предмет де у фільмі з'являється Око — це палантир. І маючи цей образ в певні моменти може здатись що у книзі воно так само з'являється в цих магічних каменях. Наприклад у сцені де Ґандалф не дає Денетору спалити Фарамира, той дістає палантир з-під своєї подушки: "...всі побачили, що в руках він тримав палантир. І коли він підняв його вгору, то здалося, що куля зажевріла внутрішнім полум'ям, так що на виснажене обличчя правителя впали червоні відблиски і здалося, що воно витесане з каменю".

Араґорн зазирає у палантир (сцена з фільму)

Але чи це справді через вогняне Око засвітився палантир?

"Грайливий Поні" художника Tomás Hijo

Можна побачити як Фродо падає зі столу, мабуть зараз зникне!

Ця іллюстрація відзначена у 2016 році премією Толкінівського товариства за найкращу художню роботу.

Сайт автора
 

Око Саурона: вежі, вікна та червоне світло

Ті, хто читав книгу "Володар Перснів" пам'ятають що в ній нема образу Саурона у вигляді величезного червоного палаючого ока на вершині вежі Барад-Дур. Але палаюче Око тим не менш в книзі згадується, тож як його можна побачити і що воно таке?

Звичайно, що Око на вершечку Барад-Дура у фільмі Пітера Джексона з'явилося не випадково. У Толкіна є три епізоди де використовується образ вікна у вежі, що світиться червоним світлом і схоже на око. Прикметно, що кожного разу це інша вежа.

Око Саурона на вежі Барад-Дур з фільму "Володар Перснів"

Вперше ми зустрічаємо це коли Ґолум приводить Фродо і Сема до Чорних воріт Мордору, по обидва боки яких стоять дві башти: "Високо, в одній із Веж Зубів, горіло червоне світло... Багато миль це червоне око мовби переслідувало їх, поки вони бігли, спотикаючись, голою кам'янистою місцевістю... Нарешті, вже після опівночі,... око зменшилося до маленької палаючої цятки, а тоді зовсім зникло..."

Цитати про Око Саурона з "Володаря Перснів"

Власне всі згадки про Око Саурона можна поділити на такі групи:

• "безпосереднє" споглядання Ока у магічному предметі (у Дзеркалі Галадріелі, на кріслі Амон Хен, в Палантирі):
• (Дзеркало Галадріелі) Але раптом Дзеркало почорніло, почорніло так, мов у видимому світі відкрився отвір, і Фродо зазирнув у порожнечу. У чорній безодні з'явилось Око, що повільно зростало, аж поки не заповнило майже все Дзеркало.
• (крісло на Амон Хен) І раптом він відчув Око. Око в Темній Вежі, яке ніколи не спить. Він знав, що і воно помітило його погляд. У тому Оці була якась люта, жадібна воля. Воно метнулося до Фродо; він відчув, що воно, мов палець, шукало його.
• (Полум'я у палантирі) І тут раптом Денетор розсміявся. Він знову гордовито випростався, швидко підійшов до стола і схопив подушку, що була в нього під головою. Тоді, повернувшись до дверей, розгорнув її, і всі побачили, що в руках він тримав палантир. І коли він підняв його вгору, то здалося, що куля зажевріла внутрішнім полум'ям, так що на виснажене обличчя правителя впали червоні відблиски і здалося, що воно витесане з каменю

Amazon і права на використання історій про Середзем'я

Виявляється з Амазон і правами на "Володар Перснів" справи не зовсім такі як я писав раніше. Вони дійсно купили права на "Володар Перснів" та додатки до нього, але не у Middle-Earth Enterprises, а у спадкоємців Толкіна. Кінокомпанія United Artists в свій час купила права на кіноверсії, театральні постановки та сувенірну продукцію, але не на телесеріали чи "медіа які з'являться в майбутньому". Тож Амазон, як виробник телесеріалу звернувся до Tolkien Estate. Але прав на "Сильмарилліон" вони не купляли, а вирішили обмежитись тим, що є в додатках до "Володаря Перснів".

Карта Нуменору із серіалу "Персні Влади" від Амазон

Проте вони також купували ліцензії на окремі речі, описані в інших книжках, таких як "Незавершені оповідання". Таким чином вони отримали право використовувати карту Нуменора і назви його міст.

Автор каналу Nerd of the Rings також зазначає що прав на сувеніри у Tolkien Estate нема, тож мабуть через це поки що ніхто не продає кинджал Ґаладріелі чи ельфійські персні, які можна побачити у серіалі від Амазон.

За посиланням можна переглянути відео, в якому описується заплутана історія з правами на персонажів та історії Середзем'я.

Ілюстрація: карта Нуменору з серіалу "Персні Влади"

Анонсовано фільм "Володар Перснів: полювання на Ґолума" з виходом у 2026 році

Сайт Hollywood Reporter повідомляє що студії New Line Cinema та Warner Bros Pictures планують випустити новий фільм по "Володарю Перснів". До проекту залучені Пітер Джексон як продюсер, сценаристи "ВП" та "Гобіта", а також Енді Серкіс як актор та режисер. Зараз робота знаходиться на ранній стадії створення сценарію. Робоча назва проекту "Володар Перснів: полювання на Ґолума" із очікованням релізу у 2026 році.

Пітер Джексон на знімальному майданчику "Гобіта"

Звідки взялося слово "Середзем'я"

В одному з листів Толкін пояснює його походження таким чином:

"Я, мабуть, сконструював уявний час, але що стосується місця ногами залишився на матінці-землі. Цьому я віддаю перевагу над пошуком віддалених планет у "космосі". Якими б цікавими вони не були, вони чужі, і їх не можна любити любов'ю кровної спорідненості. Середзем'я (до речі, та якщо така примітка необхідна) не є моєю власною вигадкою. Це модернізація або видозміна... старого слова на позначення населеного світу людей, ойкумени: він середній, тому що невиразно уявлявся як розташований серед навколишніх морів і (у північній уяві) між льодом Півночі та вогнем Півдня. Д.-англ. middan-geard, середньоангл. middenerd, middle-erd. Багато рецензентів, здається, вважають, що Середзем'я — це інша планета!" (Лист №211 від 14 жовтня 1958)

Фальстаф серед віндзорських містян 

Гравюра Джорджа Крукшенка. Англія, XIX століття

Епілог "Володаря Перснів"

Еланор Прекрасна. Іллюстрація Дженні Долфен

У рукописі Толкін завершував "Володар Перснів" розповіддю про життя Сема і його сім'ї через п'ятнадцять років після відплиття Фродо на Захід. Проте, у версії що він надав до друку він цю частину прибрав, бо "треба на чомусь зупинитися". За його словами, на думку тих, із ким він радився, епілог зруйнував би враження від закінчення оповіді. Проте пізніше він жалкував про своє рішення і навіть зробив новий варіант цього епілогу, включивши у нього відповіді на питання шанувальників "Володаря Перснів". В ньому він більш виразно описує кохання Сема і Розі а також стосунки батька і доньки — п'ятнадцятирічної Еланор. Мабуть саме про цей текст він писав в одному зі своїх листів: "Здається мені, , що проста, «сільська» любов Сема й Розі (ніколи докладно не описана) є абсолютно необхідною для розуміння його (головного героя) характеру та для осмислення теми взаємозв’язку між повсякденним життям (у якому ми дихаємо, їмо, працюємо, народжуємо дітей) і пригодами, самопожертвою, великими справами, «тугою за ельфами» та чистою красою". Ось переклад цієї більш пізньої версії епілогу.

ЕПІЛОГ

Одного вечора в березні 1436 року пан Семвайз Ґемджі був у своєму кабінеті в Бег-Енді. Він сидів за старим, добре потертим столом і, роблячи численні паузи для роздумів, повільною круглою рукою писав на аркушах нещільного паперу. Збоку від нього на підставці лежала велика рукописна червона книга.