«Ти дивишся на дерева і називаєш їх “деревами”, і, мабуть, не замислюєшся над цим словом. Ти називаєш зірку “зіркою” і не звертаєш на це уваги. Але ти маєш пам'ятати, що ці слова — “дерево”, “зірка” — були (в їхніх первісних формах) назвами, які дали цим об'єктам люди, що мали дуже відмінні від твоїх погляди. Для тебе дерево — це просто рослинний організм, а зірка — просто куля неживої матерії, що рухається математично заданою траєкторією. Але перші люди, які заговорили про “дерева” і “зірки”, бачили речі зовсім інакше. Для них світ був живим, наповненим міфологічними істотами. Вони бачили зірки як живе срібло, що спалахує у відповідь на вічну музику. Вони бачили небо як оздоблений коштовностями намет, а землю — як лоно, звідки вийшло все живе. Для них все творіння було “зіткане з міфів і оздоблене ельфійськими візерунками”».
Розмова Толкіна з Клайвом Льюісом про справжній міф за книгою Гамфрі Карпентера “Інклінги” (1978)
Немає коментарів:
Дописати коментар