Загадкові патериці Фарамира

Повернімося до ціпків Фарамира, які він подарував Фродо та Семові. В українському перекладі патериці "мають властивість знаходитись і повертатись". Але в оригіналі сказано більш туманно: "a virtue has been set upon them of finding and returning" — "їм надано здатності знаходження і повертання".

Тут важко сказати: хто чи що знаходиться і повертається? Що саме мається на увазі:

1. Чи то самі патериці повертаються до власників? 
2. Чи може це здатність знайти щось втрачене (наприклад, овець, як це роблять пастухи)?  
3. Чи то ті, хто ними користуються знаходять правильну дорогу?

Така багатозначність — один з прийомів Толкіна. Згадаймо крила Балроґа: щойно це була тінь, що "розпростерлася широкими крилами", а ось він раптом виріс "і крила простяглися від стіни до стіни".

Повернення до власника

Ми не бачимо якогось яскравого прояву здатності патериць у тексті. Дуже скоро одну з них Сем ламає об спину Ґолума, коли той заважає йому врятувати Фродо від нападу Шелоб. Друга патериця, яку Сем поклав поруч із Фродо, чи то забрана орками, чи загубилася там, де її залишили.

Це ставить під сумнів здатність ціпків "повертатися". Тим більше що у книзі вже описаний інший предмет, який повертається до власника: це Перстень Саурона, що маніпулює волею тих, хто його знайшов. І було б дивно, якби патериці чи то самі повертались (перелітаючи з місця на місце?), чи то підкорювали волю інших істот щоб вони принесли їх власнику.

Пошук "овець"

Щодо повернення загублених "овець" чи чогось іншого, втраченого мандрівником — навряд чи Фарамир думав, що гобітам у Мордорі стане в нагоді здатність пошуку загублених предметів, тим більше випасання овець.

Цікаво що у чернетках патериці були спочатку схожі на посохи пастухів. Але коли Толкін описував бійку Сема і Ґолума, виявилось що у Сема не стане рук, щоб тримати Фіал Ґаладріелі, меч та ще й патерицю — так посохи отримали шкіряні ремінці.

Знаходження шляху

Все-ж таки найбільш вірогідно, що властивість "знаходитись і повертатись", про яку каже Фарамир, полягає у допомозі мандрівнику не збитися зі шляху, особливо в горах. Він каже: 

Вони можуть стати у пригоді тим, хто мандрує на безлюдді. Користуються ними мешканці Білих Гір.

Той, хто блукав у горах високо оцінить здатність знайти правильну стежку. Таким дарунком Фарамир міг спробувати допомогти мандрівникам не збитися зі шляху у разі зради Ґолума, в надійності якого він мав глибокі сумніви.

Ціпок як символ коня

Як я вже писав, зустріч Еомера із Араґорном, Леґоласом і Ґімлі подібна до зустрічі Фарамира і гобітів. Якщо полководець Рогану дає Араґорну коней, то Фарамир дає гобітам патериці. Вони підкуті залізом і мають плетені шкіряні ремінці, що нагадують вуздечки. Неоднозначна властивість "знаходження і повертання" повертається новими гранями: з трьох припущень два стосуються коней: вони можуть і самі повертатись до хазяїна, і знаходити дорогу додому.

Ритуальне поховання

І все ж, яскравої ролі патериці не відіграли: того ж Ґолума можна було б вдарити хоч би й каменем, що трапився під руку. Толкін навіть думав прибрати патериці з тексту, але зрештою залишив їх. Може, заради сцени "поховання" Фродо?

[Сем] підійшов до Фродо і спорядив його як небіжчика: склав холодні руки на грудях і загорнув тіло у плащ; по один бік поклав свого власного меча, а по другий — ціпок, подарований Фарамиром.

Якщо мені йти далі, — сказав він, — то я мушу взяти вашого меча, ... а цей я покладу поруч із вами, як біля старих королів у курганах; а у вас залишиться прекрасна мітрилова кольчуга...

Королів у давнину ховали в курганах разом із речами, що могли знадобитись у потойбіччі — зі зброєю, обладунками, коштовностями та конем. Згодом замість справжніх коней у могили стали класти лише вуздечки як "синекдоху" коня, його символічну заміну. "Підкутий" ціпок може грати подібну символічну роль, Сем ховає Фродо як правителя минулого з кольчугою, мечем та патерицею-скакуном, що допоможе знайти шлях у кращий світ.

Можливо, Толкін залишив патериці саме заради їх символічного значення, яке виходить за межі буквального пошуку шляху у горах.