Ітілієн: Середзем'я по-італійськи

Перший погляд на Ітілієн — Тед Насміт

Чи помічали ви коли-небудь що назва «Ітілієн» звучить напрочуд схоже на «Італія»? Саме в Ітілієні Фродо зустрічає Фарамира і саме тут його вшановують за те, що він знищив Перстень.

Вікі-словник підтвердив мої відчуття: у багатьох мовах Italien означає «Італія», «італійський» або навіть «італієць». Чи це лише випадковий збіг, чи, може, Толкін тут справді надихався італійськими краєвидами?

Мінас-Тіріт та Ітілієн

Підтвердження моїм думкам знайшлося у книзі Річарда Дженкінса «Вікторіанці та Давня Греція». Він пише:

«Навіть сьогодні мандрівник з півночі навряд чи може перетнути Альпи без відчуття, що він подолав великий бар'єр і спустився в казково інший світ. Альпи, безперечно, є великим географічним фактом, але вони набувають символічного значення, чи то як місце зустрічі Півночі та Півдня, чи то як бар'єр між ними, який іноді, здається, виходить за рамки простої географії. ...

Навіть Толкін, який створив цілком вигаданий континент, не зміг позбутися цього чару. Середзем'я — це відтворення Європи; Шир, як випливає з його назви, є «англійським»; гобіти подорожують на південь (і схід) через велику кількість гір, а потім потрапляють до Ітілієну. Подібно до мандрівника, що перетинає Альпи, вони несподівано потрапляють у новий світ: «Довга подорож ... завела їх далеко на південь від їхньої власної землі, але тільки зараз ... гобіти відчули зміну клімату». Ітілієн — це Італія, як випливає з назви; ландшафт багатий на тамариски та асфоделі, оливки та лаври. Хоча уявою Толкіна володіли кельтські та тевтонські легенди, він навіть припускає, що ця південна земля має класичне минуле: «Ітілієн. ... нині безлюдний, зберігав ще розпатлану красу дріад»*. Навіть контраст між античною славою і теперішнім занепадом відчутний».

Сам Толкін також зазначав, що Мінас-Тіріт, місто на іншому березі Андуїну, знаходиться чи то на широті Флоренції, чи то Равенни. Тож можна сказати що тут, біля річки Андуїн, розташована своєрідна Італія у Середзем'ї.

_______

* В українському перекладі 2006 року «Ітілієн, ... хоч нині й покинутий, усе ще зберігав недбалу дріадну принадність».