 |
| Перший погляд на Ітілієн — Тед Насміт |
Вікі-словник підтвердив мої відчуття: у багатьох мовах Italien означає «Італія», «італійський» або навіть «італієць». Чи це лише випадковий збіг, чи, може, Толкін тут справді надихався італійськими краєвидами?
 |
| Католицький Літургійний календар |
Зробив цікаве спостереження: у католицькому "літургійному календарі" є дві великі частини. Верхня пов'язана із життям Ісуса: Адвент, Різдво, проміжок "звичайного часу", Великий Піст, Велике тридення, Пасхальний час - це триває половину року. Друга половина - "Звичайний час".
Квест Фродо теж триває півроку - з 22 вересня по 25 березня.
Якщо подивитись на схему літургійного року як на годинник, то "незвичайний час" починається на поділці 9, а Пасхальний час закінчується на поділці 3. Якщо ці цифри вважати місяцями - виходить початок у вересні, а закінчення у березні - як у Фродо.
Ще один "зелений" проміжок звичайного часу (10:30-12) приблизно співпадає з двома місяцями, коли Фродо з 25 жовтня по 25 грудня (з 10 місяця до 12-го) сидів у Елронда в гостях.
 |
| Леонард Німой із значком "Фродо живий" |
Актор Леонард Німой, син українських єврейських емігрантів, відомий своєю роллю Спока з серіалу "Зоряний шлях" (Star Trek) був фанатом Толкіна. На фото він має популярний у 60-ті значок "Фродо живий". Напис зроблений ельфійським алфавітом Тенгвар, але експерти кажуть що замість "Frodo Lives" вийшло "[Ph]rodo Li[of]əs".
У 1968 році актор випустив другий альбом своїх пісень "Дві сторони Леонарда Німоя" (Two Sides of Leonard Nimoy), на одній стороні платівки були пісні від імені Спока, а на другій стороні — різноманітні пісні самого Німоя, одна з яких була присвячена книзі "Гобіт" і називалася "Баллада про Більбо Бегінса". Відео із цією піснею можна подивитися на ютубі. В цей час відбувалися зйомки другого сезону Стар Треку, тому Леонард у цьому відео має зачіску Спока.
У коментарях під відео один із шанувальників Леонарда пише, що спочатку полюбив цю пісню про Більбо, а вже пізніше дізнався що про Більбо є книга :)
Інша версія відео, де краще видно (величезні) значки на одязі учасників відео: "Гобіти об'єднуйтесь!", "Запросіть Середзем'я в ООН!", "Фродо живий!", "Гобіти назавжди!", "Що таке гобіт?", "Що таке Леонард Німой?"
Залізниця в англійській літературі — не просто транспорт, а портал у загадкові світи. Потяг у Гоґвортс, що вирушає з платформи 9¾ лише один з таких маршрутів. У перших книжках Клайва Льюіса герої портапляють у Нарнію через чарівну шафу, але згодом з'являються й інші шляхи. У "Принці Каспіані" діти переносяться до Нарнії прямо із залізничної платформи, а в "Останній битві" вони опиняються в Нарнії після того як їх потяг потрапляє в аварію.
Толкін також використовує цей образ у "Листку пана Дрібнички". Дрібничка, сонний і втомлений, опиняється у поїзді, який одразу пірнає у темний тунель. Прокинувшись, він опиняється "на дуже великій тьмяно освітленій залізничній станції". Після тривалого перебування у досить похмурому Лазареті він сідає на іший поїзд і, після короткої подорожі опиняється у чарівному місці, де бачить наяву своє Дерево — те, яке все життя малював, але яке раніше існувало лише в його уяві.
У "Володарі Перснів" подорож Піпіна, якого Ґандалф везе на коні до Мінас-Тіріту, також дуже нагадує поїздку нічним експресом. Вже на самому початку мандрівки з'являється відчуття ілюзорності руху, подібне до того, яке переживають пасажири, не розуміючи, чи рушив їхній потяг, чи сусідній:
стаття Браяна Кевіна, Нью Йорк Таймс
 |
| Карен Вінн Фонстад, 1981 р. |
Карен Вінн Фонстад була картографом, яка детально нанесла на карту Середзем'я Толкіна, місце дії «Хоббіта» та «Володаря перснів».
Вона використовувала координатну сітку (карта розбита на квадрати, позначені літерами та цифрами по краях) для позначення місць без широти та довготи , оскільки стародавнє Середзем'я канонічно плоске, а світ лише згодом став кулеподібним.
Вона писала, що визначення відстаней було складним завданням: «Використання Толкіном ліг, фурлонгів, сажнів та ліктів додало загадковості та достовірності історії — і водночас спантеличувало картографа».
У супровідному коментарі Фонстад розглядає реальні сили, які могли сформувати фентезійні ландшафти — наприклад, чи не обвал кальдери утворив долину Удун, наповнену орками.
Якось я почув, що творчість Толкіна – це "серйозна гра". І справді, в його книжках відчувається, як він використав чи не всі тексти, які коли-небудь читав, збираючи свою оповідь, наче з деталей конструктора "Лего". У його творах можна знайти ідеї з середньовічних богословських трактатів, ірландських легенд, Шекспіра, легенд артурівського циклу, пригодницької літератури, яку він читав у дитинстві, й багатьох інших джерел.
Його тексти можна читати як захопливу історію, а можна грати у його гру — шукати що там всередині заховано. Хоча сам Толкін вважав що "аналізувати кості з яких зварений суп" не варто, бо це може зруйнувати сприйняття історії, мені здається що порівняння із першоджерелами дає можливість відчути додаткову глибину. Іноді це дає можливість побачити по-новому як твори Толкіна, так і тексти, які його надихали. Це схоже на ефект 3D-кіно: ліве і праве око бачать трохи різні зображення, а у свідомості відбувається магія їх поєднання.
А оскільки Толкін "грав" з "Володарем Перснів" 12 років, то і заховано там дуже і дуже багато.
 |
| Другий автомобіль Толкіна, теж Морріс Кавлі і теж Jo |
1932 року сталася незабутня подія — Толкін купив першу автівку, «Морріс Кавлі», яку прозвали «Джо» за першими літерами номерного знака.
Навчившись водити, він повіз усю родину до брата Гіларі в Івшем, у якого там росли сади. За час мандрівки у «Джо» двічі пробивалося колесо, а ще машиною вони завалили частину кам’яної стіни поблизу Чіппінґ-Нортона, після чого Едіт кілька місяців відмовлялася їздити, і зовсім небезпідставно, адже Толкін водив дуже сміло, але невміло.
Набираючи швидкість по головній вулиці Оксфорда з її жвавим рухом, Толкін перед поворотом на бічну ігнорував будь який транспорт і гукав: «Ану, порозступайтеся!» — і всі справді розступалися.
Згодом «Джо» замінили на інший «Морріс» (на фото), і той прослужив до початку Другої світової, коли через обмеження на продаж бензину стало невигідно мати авто.
На той час Толкін уже усвідомив, скільки шкоди зазнає природа через двигуни внутрішнього згоряння й будівництво нових доріг, тому після війни більше не купував авто і за кермо не сідав.
Гамфрі Карпентер, Дж. Р. Р. Толкін: Біографія
 |
| Лімб. Іллюстрація Пріамо Делла Кверча, XV ст. |
Якщо уважно придивитися до опису Мінас-Тіріту стає помітним його подібність до фортеці, яку Данте бачить у Лімбі: семирівневий замок, кожен рівень оточений стіною з воротами. Дорога проходить від нижнього до верхнього рівня, де знаходиться зелений луг із фонтаном і засохлим деревом. У Данте нема фонтану, проте є струмок, що оточує нижню стіну. Цікаво що скеля, що розділяє Мінас-Тіріт на дві частини і нагадує ніс корабля, була відсутня на перших ескізах, через що місто спочатку виглядало ще більш схожим на фортецю у Лімбі.
 |
| Найперший ескіз Толкіна із зображенням Мінас-Тіріту, жовтень 1944 |
Дантівська фортеця знаходиться у підземеллі і відокремлена від неба, а її мешканці позбавлені надії на спасіння: «Лишайте сподівання всі, хто входить» написано на воротах Пекла. Хоча Мінас-Тіріт знаходиться на поверхні, його жителі кажуть що вже багато років живуть в тіні Мордору ("в тіні Пекла"), яка то наступає, то віддаляється. Надії на те, що місто вдасться захистити у Фарамира вже давно немає: "ми вже давно ні на що не сподіваємося" — говорить він.
З наближенням нападу сил Саурона ця паралель поглиблюється: на місто наповзає велика хмара з Мордору, що приховує зірки вночі, а день перетворює на похмурі сутінки, так що вранці не видно навіть сходу Сонця.
На день народження Толкіна різні сторінки викладали його фото. Ось тут Толкін у шкільній виставі у ролі Гермеса. Школа Короля Едуарда в Бірмінґемі, 1911 (йому тут 19 років).
 |
| Різдвяний "Володар Перснів" |
Серед шанувальників творчості Толкіна є жарт, що "Володар Перснів" є різдвяним фільмом, адже Загін Персня вирушає з Рівендолу 25 грудня.
Це випадковість, чи свідомий вибір автора?
Сам Толкін відповідав на це питання по-різному. В інтерв'ю Генрі Резніку він сказав що ця дата з'явилася випадково:
Насправді, дата 25 грудня опинилася в цьому місці абсолютно випадково, і я залишив її щоб показати, що це не християнський міф. Це була абсолютно незначуща дата, і я подумав: "Ну ось — звичайна випадковість".
Однак у порадах для перекладачів "Володаря Перснів" він пише*:
"Свято середини зими не було ельфійським звичаєм, і тому його не святкували у Рівенделлі. Братство, однак, вирушило 25 грудня, ця дата не мала ніякого значення, оскільки Йоль, або його еквівалент, був останнім днем одного року і першим днем наступного. Проте 25 грудня (відхід) і 25 березня (завершення квесту) були свідомо обрані мною".
Щось подібне сказав Більбо на питання троля "скільки вас тут нишпорить": "Багато, — пробелькотів Більбо й тільки потім згадав, що друзів не зраджують. — Ні, нікого, анікогісінько, — виправився він одразу".
 |
| Обкладинка видання "Пан Щасливець" (Mr. Bliss) |
Видавництво "Астролябія" відкрило передзамовлення на дитячу книжку Толкіна "Пан Щасливець" (Mr. Bliss), яку він написав і проілюстрував для своїх дітей. За життя автора книгу не видали, бо кольоровий друк був надто дорогий. Але тепер цю книгу можна буде прочитати ще й українською мовою.
Пригоди пана Щасливця пов'язані з покупкою автомобіля. Толкін передав йому свою манеру водіння: кажуть що перехрестя він проїжджав за принципом "в атаку і вони розбіжуться!" (Так, Толкін мав автомобіль, але продав його із початком війни, коли бензин став надто дорогим).
За посиланням можна погортати частину книжки і подивитися на іллюстрації.
 |
| Араґорн у виконанні Віґґо Мортенсена |
У пості про календар Ширу ми звернули увагу на його ідеальну циклічність: у кожному місяці 30 днів, кожна дата припадає на той самий день тижня, а календар можна використовувати у будь-який рік.
Ця циклічність проявляється і у тексті: Фродо щороку хворий 13 березня та 6 жовтня — кожну річницю, коли він був поранений "жалом та кинжалом" — Шелобою та Королем назґулів. Фродо та Більбо народилися 22 вересня, і обидва залишають Шир саме цього дня, або близько до нього. Зокрема Більбо зникає прямо під час святкування своєї 111 річниці.
Фродо впереше покидає Шир на наступний день після святкування своєї 50-ї річниці. У фіналі книги Фродо знов залишає Шир вирушаючи до Сірих Гаваней. 22 вересня, у лісі на східному кордоні Ширу він зустрічає Елронда, Ґаладріель та Більбо, які також прямують до Гаваней. Рівно через тиждень вони разом із Ґандалфом відпливають за Море, назавжди залишаючи Середзем'я.
Бажаю всім веселих свят і вітаю з Новим Роком!
І дарунків від Ґандалфа: надії, мудрості і малоймовірної удачі, яка все-таки трапляється коли дуже-дуже треба.
