Число "Пі" у Володарі Перснів

Араґорн у виконанні Віґґо Мортенсена

У пості про календар Ширу ми звернули увагу на його ідеальну циклічність: у кожному місяці 30 днів, кожна дата припадає на той самий день тижня, а календар можна використовувати у будь-який рік.

Ця циклічність проявляється і у тексті: Фродо щороку хворий 13 березня та 6 жовтня — кожну річницю, коли він був поранений "жалом та кинжалом" — Шелобою та Королем назґулів. Фродо та Більбо народилися 22 вересня, і обидва залишають Шир саме цього дня, або близько до нього. Зокрема Більбо зникає прямо під час святкування своєї 111 річниці. 

Фродо впереше покидає Шир на наступний день після святкування своєї 50-ї річниці. У фіналі книги Фродо знов залишає Шир вирушаючи до Сірих Гаваней. 22 вересня, у лісі на східному кордоні Ширу він зустрічає Елронда, Ґаладріель та Більбо, які також прямують до Гаваней. Рівно через тиждень вони разом із Ґандалфом відпливають за Море, назавжди залишаючи Середзем'я.

Хоча Толкін не каже, що Фродо і Більбо помирають, їхній відхід за межі Середзем'я символізує перехід у "інший світ". Для жителів Ширу сам факт виходу за його кордони часто сприймається як смерть. Так було з Більбо: після повернення з пригод в кінці "Гобіта" він потрапляє на аукціон, де його речі продають як майно небіжчика. Схожим чином сприймають його зникнення і на початку "Володаря Перснів":

"...Усі місцеві мешканці зійшлися на думці, що Більбо, який завжди був трохи схибленим, нарешті зовсім з'їхав із глузду й забіг десь світ за очі. Там він, річ ясна, шубовснув в озеро або річку, де на нього чекав трагічний, хоча далеко не передчасний кінець.

...Фродо завів звичай рік у рік святкувати Уродини Більбо, аж поки всі до цього не звикли. За його словами, Більбо не помер. А коли його запитували: «Де ж він тоді?» — Фродо знизував плечима".

Навіть якщо не враховувати ставлення жителів Ширу, народження і "перетин меж реальностей" відбуваються в моменти завершення річного циклу життя Фродо і Більбо.

Цікаво, що у книзі є ще один важливий персонаж, який народжується і помирає в один і той самий день року — Араґорн. З "Хронології" в кінці книги дізнаємося, що Араґорн народився 1 березня 2931 року Третьої епохи. Його смерть також сталася 1 березня, але рік смерті, 1541, вказаний за літочисленніям Ширу. Це трохи незручно, тож якщо нам захочеться дізнатися скільки прожив Араґорн, доведеться зайнятися арифметикою.

Нумерація років за літочисленням Ширу відрізняєються від нумерації років Третьої епохи на 1600 років. Додавши 1600 до 1541 отримаємо 3141 рік. Любителі математики упізнають це число: 3.141 — число π "пі", символ кола, кільця, персня — ключового артефакта твору! Араґорн народжується і помирає в один той самий день, його коло життя починається і закінчується в одній й тій самій точці річного циклу. Важко повірити, що це простий збіг!

Пуристи скажуть що 3141 року в календарі немає — бо Третя епоха скінчилася у 3021 році і почався перший рік Четвертої епохи. Але мені здається що Толкін з одного боку приховує цю цифру, а з іншого — підштовхує читачів виконати цю математичну вправу. Це зараз, в епоху інтернету легко подивитись, що Араґорн помер у 120 році Четвертої епохи, проживши 210 років (теж красиво — 120 і 210). Проте у часи, коли була написана книга, такої можливості не було, тож зацікавлений читач не міг оминути зустрічі із числом 3141.

Виходить що Толкін використовує символізм Персня (і кільця) в тому числі на рівні структури роману. Форма кільця — замкнуте коло — символізує вічний цикл часу, життя, подій і історії. Як у природі, так і в долях персонажів Толкін часто показує повторюваність подій: від поранень Фродо до днів народження і смерті. І це є однією з причин чому історія не завершується із перемогою над Сауроном: Фродо має повернутись туди, звідки він почав свій квест — у Шир, щоб замкнути коло своєї подорожі.