"Серп яскраво сяяв над гребенем пагорба"

Великий Віз — сім зірок Великої Ведмедиці. Фото Акіри Фуджі, ESA

Перечитував розділ, де гобіти разом із Бурлакою, очікуючи нападу Чорних Вершників або їх підручних, барикадуються у кімнаті щоб пережити неспокійну ніч у "Брикливому Поні". І раптом звернув увагу на місце в тексті, де Фродо визірає у вікно і бачить на небі сузір'я:

"До дверей присунули важке крісло і зачинили вікно. Визирнувши надвір, Фродо побачив, що ніч ясна. Серп* яскраво сяяв над гребенем пагорба. Фродо замкнув на засув важкі внутрішні віконниці й заслонив фіранки. Бурлака розклав вогонь і позадував усі свічки".

У тексті це слово має примітку (тому я теж поставив цей знак): "* Так гобіти називають Віз, або Велику Ведмедицю", тож це слово важко не помітити. Це примітка автора, а тому вона є у всіх виданнях і око читача завжди зупиняється в цьому місці.

Воно і раніше привертало увагу, але я не сильно над цим замислюваався. Проте цього разу, мені здалося що тут є якась важлива думка, якийсь прихований натяк чи символізм.

Можливо, це пов'язано з тим, що я нещодавно дізнався: у Середні віки, до XIV століття, люди визначали час переважно за рухом сузір'їв на небі. Лише з появою годинників на міських вежах цей спосіб поступово став відходити в минуле. Як можна помітити, у "Володарі Перснів" не згадується жоден годинник, що, до речі, пояснює велику увагу Толкіна до опису фаз місяця в тексті. Проте тут не йдеться про визначення часу — Велику Ведмедицю завжди видно у Північній півкулі. Вона, наче годинникова стрілка, обертається навколо Полярної зірки протягом ночі, тож для визначення часу треба хоча б вказати в якій частині неба вона знаходиться.

Тим не менш, зірки грають важливу символічну роль у Толкіна, особливо у культурі ельфів. А тут не просто "зоряне небо", а конкретне сузір'я. Причому сузір'я у книзі згадуються дуже рідко, отже і в цьому сенсі випадок для книги унікальний.

Довелося зануритись у астрономію Середзем'я. Виявилось що це сузір'я теж з'являється у Легендаріумі Толкіна ще у 1910 році під назвою "Срібний Серп". Пізніше у "Етимологіях", текстах присвячених етимологіям ельфійських слів, над якими Толкін працював у 1937-38 роках, перед початком роботи над "Володарем Перснів", він дає "Великій Ведмедиці" дві ельфійські назви.

Перша назва цього сузір'я — "Валакірка", що означає "Серп богів". Видно що гобітська назва "Серп" — скорочена версія ельфійської. З огляду на ситуацію, в якій опинився Фродо, можна у цьому побачити знак з небес, що він "все зробив правильно", погодившись із пропозицією Бурлаки взяти його за провідника.

Але навіть таке трактування мені чомусь здалося недостатньо переконливим чи неповним.

І тут на допомогу приходить друга назва — "Отселен", що означає "Сім зірок". І виявляється, що саме це сузір'я символізують сім зірок на гербі королів Ґондору (що зображені на чорному тлі над білим деревом), ці сім зірок є символом Еленділа, батька Ісілдура, нащадком якого є Араґорн і ці сім зірок були зображені на лезі меча Андуріл, перекованого Нарсіла — меча, уламки якого Араґорн носив із собою.

Отже Серп, який бачить Фродо, це дійсно знак — знак що вказує на суть людини, яка відома гобітам як слідопит на прізвисько Бурлака. Що це насправді Араґорн, син Араторна, нащадок Ісілдура, майбутній король Ґондора, що буде коронований короною із сімома адамантами.

Ну, і звичайно, це знак небес, а значить від Валар.

Тепер усе сходиться.