Не відомо коли була побудована Церква святого Едуарда у Стоу-он-зе-Волд, графство Глостершир. Точно у середньовіччі і точно до 1086 року. З тих часів різні її частини прибудовувалися чи перебудовувалися у різних століттях, наприклад чотириповерхова башта побудована у 15-му сторіччі, а вітражі створені у 19-му сторіччі. Північний притвор церкви відносяться до 17-го століття. По обидва боки від його дверей ростуть тисові дерева. Тис росте повільно і може прожити до 2000 років, скоріше за все цим деревам аж ніяк не менше аніж самим дверям.
Північний притвор, 17 ст.
Не відомо, чи справді північні двері церкви Святого Едуарда, або «Тисові двері» справді стали прообразом для Дверей Дуріна*. Проте Толкін міг тут бувати, адже від пабу «Белл Інн», де Толкін часто зустрічався із своїм молодшим братом Гіларі до цього місця всього 7 кілометрів. Але церква не католицька, вона відноситься до англіканської церкви, тож Толкін, як ревносний католик навряд чи міг відвідати її заради богослужіння.
Двері Дуріна, Володаря Морії. «Скажи слово, друже, і заходь»
_______
* Чомусь в перекладах видавництва «Астролябія» ім'я Дурін (Durin) подається як Дарін. У «Гобіті» в перекладі Мокровольського ім'я подається як Дурін, так само як і у фільмах Пітера Джексона «Володар Перснів» та «Гобіт»
Немає коментарів:
Дописати коментар