Чому Саурон — Некромант

Нарешті у мене зіставилися постаті Саурона і Некроманта. Під іменем Некромант (або Чорнокнижник у перекладі «Астролябії») він з'являється в «Гобіті», де він відігравав роль ворога, що полонив колись батька Торіна — Траїна). А на момент написання «Володаря Перснів» Толкін вже ототожнив його із Сауроном.

В самому «Гобіті» ніяких інших подробиць про Некроманта не розповідається. Можливо це і було для мене причиною такої нестиковки цих двох персонажів у двох книжках. Власне світ «Гобіта», принаймні той, що описується на початку, досить скупо використовує імена і назви. Часто — це просто означення, написане з великої літери: швидка річка називається Швидка Річка, імлисті гори — Імлистими Горами, орли — Орлами, а шир (адміністративна одиниця, аналог графства, але не має на чолі графа) — називається Широм. Ім'я Некромант також з цього ряду: воно вже само по собі описує персонажа і не потребує розкриття того, що саме робить його некромантом.

Тож читачу доводиться додати подробиць самостійно. Щодо некромантів відомо що вони  можуть прикликати на свою службу померлих істот, або, якимось чином довести живих істот стану не-життя (що вже може бути метою і прокляттям), при чому вони можуть залишитись під контролем некроманта. 

Власне дев'ять примар персня — це як раз другий випадок: дев'ять перснів влади, які дав Саурон людям, збільшували їх силу, природні здібності і владу над іншими, але з часом перетворювали своїх власників на примар — духів, які не можуть залишити цей світ і мають вічно служити їх господарю — Саурону.