Лист №246. Щодо відмови Фродо кинути Перстень. Альтернативні можливості кінця квесту (тези)

Попередні намітки закінчення були, але все пішло іншим шляхом

Фродо "зазнав поразки" якщо прикладати до нього абсолютну мірку

Але не в моральному сенсі

Фродо брав на себе обов'язок зробити все що зможе і все це виконав

Арвен помітила що Фродо втратив спокій і подарувала йому свій дорогоцінний камінь. Саме їй прийшла думка відправити його на Захід замість себе.

Фродо мучили жахливі спогади та невиправдані самозвинувачення: він сприймав і себе і все що він зробив як втілення поразки і невдачі. Спокуса з Темряви: повернутись "героєм", не просто знаряддям блага. Його мучила спокуса пожаліти Перстень і знову побажати його.

Фродо відправили зцілитися, якщо це можливо, до того як він помре, з часом він мав "піти"

Більбо відправився як супутник Фродо і теж як той, що мав відмітину від Персня

Сем - типовий гобіт, він не дуже розумів що відбувається між Фродо і Голлумом.

Якби Голлум став на шлях виправлення, то все одно не зміг би подолати владу Персня

Якби Голлум не впав з Перснем у вулкан - або йому або Фродо довелося б стрибнути туди, бо шансів перемогти Саурона у них не було

Саурон одразу вислав примар персня (вісьмох, бо їх король втратив силу), яких він контролює, бо володіє їх перснями (вони перснів вже не носять). Мета примар - відвести Фродо від ущелини, завалити вхід і дочекатися Саурона.

Перстень вірний Саурону і всіх претендентів спонукає піти на Барад-Дур щоб остаточно перемогти Саурона, однак справжній план полягає в тому щоб Саурон міг цим перснем заволодіти.

Жоден смертний навіть з Перснем не може перемогти Саурона. 

Елронд або Галадріель могли б створити величезні армії і машини і перемогти Саурона з їх допомогою, поєдинок один-на-один був би на користь Саурона.

Гендальф можливо міг би перемогти Саурона у двобої, але Перстень з часом переміг би Гендальфа

Гендальф як Володар Персня був би гіршим за Саурона, бо він, на відміну від Саурона, який творив зло, але залишав добро добром, зробив би добро у відразливому вигляді, зробив би його подібним до зла.

Лист №246 до Ейлін Елгар, вересень 1963 (24 сторінки)