Дерево Сонця, Дерево Місяця

Сухе дерево між Деревом Місяця і Деревом Сонця,
Руанський манускрипт 1444-1445

English version (extended)

На мініатюрі з манускрипту, що зберігається у Британській бібліотеці зображено цілий сад легендарних дерев: Дерево Місяця, Сухе Дерево із гніздом фенікса, та Дерево Сонця. Аналоги цих дерев можна зустріти у творах Толкіна: Сухе Дерево схоже на засохле Біле Дерево Ґондору у Мінас Тіріті, а Дерево Місяця і Дерево Сонця нагадують валінорські дерева Телперіон та Лаурелін.

Телперіон та Лаурелін

Cріблястий Телперіон, з плоду якого зробили Місяць, був деревом чоловічої статі. Золотава Лаурелін була жінкою, і її вогняний плід став Сонцем. У вигаданому листі Олександра Македонського до Аристотеля, де описуються Дерево Сонця і Дерево Місяця стать дерев зворотня: Дерево Сонця має чоловічу стать, а Дерево Місяця — жіночу.

У листі Олександр розповідає, під час своєї експедиції в Індію відвідав гай де росло два священних дерева. Там він зустрів жерця, висотою більше трьох метрів, який розповів йому що одне з дерев — чоловічої статі, розмовляє індійською мовою і пророкує майбутнє зі сходом сонця. Друге дерево — жіночої статі, говорить грецькою і пророкує зі сходом Місяця. Імена цих дерев його мовою звучали як Muthu та Emaūsae.* Від дерев Олександр отримав пророцтво, що він завоює світ, але помре від отруєння у Вавилоні, не повернувшись додому.

З часом ця легенда отримує нові подробиці — богослов Вінсент із Бове на початку 13 століття писав що бальзам з кори цих дерев дозволяє жерцям жити 300 років. А у Поліхроніконі 14 століття сказано що яблука цих дерев продовжують життя жерців до 500 років.

Два дерева як ворота до Едемського саду
на карті світу з Псалтиря (Лондон, 1262–1300)

Ці два дерева-оракула зображали на середньовічних картах, зокрема в Псалтирі кінця 13 ст. вони стоять на вході в Едемський сад. Але з часом все більше європейців потрапляло в Азію і легендарні дерева зникають з карт Азійського континенту.

Хоча толкінівські дерева не продовжують життя своїми плодами і не розмовляють, але вони також "чоловік" та "жінка" і пов'язані із Сонцем та Місяцем. Мотив райського саду, на вході в який стоять два дерева можна упізнати також у саді, в який енти перетворили Ізенгард: "на місці старих воріт Ізенґарда ... стояли два високі дерева, ніби сторожі на початку зеленої алеї".

Засохле Дерево

У Цитаделі Ґондору Піпін бачить засохле Біле Дерево. Згідно тексту книги, лише справжній король має право посадити Біле Дерево, а його стан — ріст, розквіт чи в’янення — ототожнюється зі станом держави.

Джон Гарт побачив у описі Білого Дерева зв'язок із середньовічною легендою про Сухе Дерево. Воно росло в місці де сталася битва між військами Олександра Македонського і перським царем Дарієм. Згідно Марко Поло, воно знаходиться у північній Персії — єдине дерево серед пустелі, що простягається на сотні кілометрів. У книзі 14 ст. "Пригоди сера Джона Мандевіля" сказано, що дерево засохло коли був розіп'ятий Христос, але воно знову розквітне, коли "князь із західної сторони світу відспіває під ним месу".

Ще один цікавий приклад ототожнення дерева із державою знаходимо у Данте. В "Божественній Комедії", в Земному Раю він бачить велике засохле дерево, яке символізує Римську імперію. Коли Грифон, що символізує Христа, прив'язує до дерева повозку, яка символізує Церкву, "той стовбур, де гілля було як хмиз" раптом вдягається у квіти "що тон троянд з фіалковим зливали".

В обох випадках повернення дерева до життя пов'язано із християнством: у Мандевіля воно відроджується через літургійну дію «князя Заходу», а у Данте держава отримує нове життя завдяки поєднанню з християнською Церквою. Якщо уважніше придивитися до Толкінівського тексту, можна побачити той самий мотив: відновлення зв'язку держави із небесним (Володарями Заходу) і повернення засохлого дерева до життя.

Цікаво, що у фільмі "Повернення Короля" з трилогії Пітера Джексона, на засохлому Білому Дереві Ґондору з'являється квітка, що робить цю сцену ближчою до середньовічної легенди про оживлення сухого дерева.

Ось так, на одній середньовічній мініатюрі можна знайти якщо не усі, то найважливіші дерева Толкінівського Легендаріуму.

__________

* Книга "Мандри Марко Поло"

Стара версія цього посту.