Чому Стежина Мертвих починається у Дунхарроу?

Попередній варіант Дунхарроу (Гірського Скиту).
Малюнок Толкіна

Перш ніж пройти Стежиною Мертвих, зібрати армію клятвопорушників і тріумфально з'явитися на піратських кораблях у вирішальний момент битві під Мінас-Тірітом, Араґорну і його супутникам потрібно дістатися початку цього шляху. Вхід на Стежину мертвих знаходиться на плато Дунхарроу, на сході долини Харроудейл.

Це повторення "харроу" у кожній назві аж ніяк не випадкове. З одного боку "harrow", як вказує у примітках Толкін, є осучасненим варіантом давньоанглійського "hearg", що означає "(язичницький) храм або ідол". Це слово дійсно досі зустрічається у географічних назви Англії.

Тож Дунхарроу означає «язичницьке святилище на схилі пагорба», а Харроудейл — «долина святилища». У підніжжя пагорба є також село Underharrow, перекладене Оленою Фешовець як "Підгірці", а у перекладі Катерини Оніщук як "Нижнє Капище".

Але це не все. В англійській мові є інше слово "harrow", ідентичне по звучанню, але інше за походженням. Воно входить у вираз “Harrowing of Hell” — «Спустошення Пекла». Так називають зішестя Христа до аду, під час якого Він, подібно до переможного воїна, руйнує врата смерті й визволяє душі праведників. Це слово походить від давньоанглійського "hergian", що означає "вчиняти набіг, грабувати або спустошувати".

Таким чином, не виключено, що Толкін тут навмисно використав слово "харроу", яке водночас:

• зустрічається у географічних назвах, 
• вказує на дохристиянську сакральність, 
• і водночас — фонетично та асоціативно — нагадує про християнську легенду про сходження до пекла.

Усе це особливо доречно, якщо згадати, що саме тут Араґорн, нащадок королівського роду, проходить Стежиною Мертвих і дає можливість душам клятвопорушників виконати свій обов'язок і звільнитись від своєї жахливої долі привидів, приречених на вічні муки.