Незвичайна "Перлина"

Мініатюра з манускрипта: Сновидець
стоїть на іншому березі струмка
від Перлинної діви.

У видавництві "Астролябія" є книжка із трома середньовічними поемами 13 та 14 ст. у перекладі Толкіна: "Сер Ґавейн і Зелений Лицар, а також Перлина і Сер Орфео".

В той час як "Сер Ґавейн і Зелений Лицар" — це лицарський роман, інші два твори мають досить цікаве походження.

У поемі "Сер Орфео" викладається грецький міф про Орфея та Еврідіку, але тут король Англії сер Орфео рятує свою дружину Геуродіс (тобто Eurydice — Еврідіку), яку викрав король фейрі і тримає у своєму підземному королівстві.

Поема "Перлина" теж особлива: видавництво називає її "елегією на смерть дитини", але тут можна копнути глибше.

Дійсно, за сюжетом батько сумує за втратою своєї Перлини. Він засинає у саду і бачить сон, в якому він перенісся у небесний сад, там, на іншому березі прекрасного струмка, він бачить молоду дівчину у якій впізнає свою Перлину. Перетнути струмок йому не дозволено і вони ведуть досить незвичну богословську бесіду, де Перлина уподібнюється Діві Марії. В кінці сновидець кидається у струмок, щоб потрапити на інший берег, але прокидається і роздумує над значенням цього сну.

Дослідники дійшли висновку що поема "Перлина" заснована на тексті дантівського Чистилища, в тій його частині що описує його останнє коло — Едемський сад, або Земний Рай, а розмова батька із Перлиною нагадує розмову Данте із Беатріче.

Над поемою "Перлина" Толкін працював двічі. Перший раз над виданням для студентів мовою оригіналу із коментарями і аналізом символізму твору. Щоправда основну роботу зробив його друг і колега Е. В. Гордон (хоча початково вони мали працювати над книгою разом), а Толкін підключився до роботи вже після смерті Гордона, коли книга вже була майже готова.

Вдруге - це вже власний переклад поеми сучасною англійською. Щоправда цей текст був виданий вже після смерті самого Толкіна його сином Крістофером.

Тож, хоча цей твір є перекладом, тим не менш він є ще одним текстом, що пов'язує творчість Толкіна і Данте.

* * *

Стисле викладення "Перлини"

Пролог

Розділи I-IV (строфи 1-20) Оповідач, засмучений втратою Перлини, засинає в «erber grene» - зеленому саду - і бачить сон. Уві сні він переноситься до потойбічного саду; таким чином, божественне протиставляється земному, що є постійною тематичною проблемою вірша. Блукаючи берегом прекрасного струмка, він переконується, що рай знаходиться на іншому березі. Шукаючи переправу, він бачить молоду дівчину, яку впізнає як свою Перлину. Вона вітає його.

Діалог

Розділи V-VII (строфи 21-35)

Коли він запитує, чи вона є тією перлиною, яку він втратив, вона відповідає, що він нічого не втратив, що його перлина - це просто троянда, яка природним чином зів'яла. Він хоче перейти на її бік, але вона каже, що це не так просто, що він повинен віддати себе на волю і милосердя Боже. Він запитує про її стан. Вона відповідає, що Агнець взяв її за свою царицю.

Розділи VIII-XI (вірші 36-60)

Він запитує, чи замінила вона Марію як Царицю Небесну. Він також зауважує, що вона була надто молодою, щоб заслужити таке високе становище своїми ділами. Вона відповідає, що ніхто не має права заздрити Марії як Цариці ввічливості, але всі є членами Тіла Христового. Вдаючись до гомілетичного дискурсу, вона наводить як доказ притчу про робітників у винограднику. Він заперечує проти думки, що Бог винагороджує всіх людей однаково, незалежно від їхніх видимих заслуг. Вона відповідає, що Бог дає всім однаковий дар Христового відкуплення.

Розділи XII-XV (вірші 61-81)

Вона наставляє його щодо кількох аспектів гріха, покаяння, благодаті та спасіння. Вона описує земний і небесний Єрусалим, цитуючи апостола Івана і зосереджуючись на минулій жертві Христа і його теперішній славі. Вона носить перлину великої ціни, бо була омита кров'ю Агнця, і радить йому покинути все і купити цю перлину.

Епілог

Розділи XVI-XX (строфи 82-101)

Він запитує про небесний Єрусалим; вона каже йому, що це місто Боже. Він просить піти туди; вона каже, що Бог забороняє це, але він може побачити його за особливим розпорядженням. Вони йдуть проти течії, і він бачить місто за потоком, яке описане в переказі Апокаліпсису. Він також бачить процесію блаженних. Занурюючись у річку у відчаї, щоб переправитися, він прокидається від сну ще в «ербері» і вирішує виконати волю Божу.