 |
| Лутіен Тінувіель — Тед Насміт |
Під час Першої світової війни, у 1917-му році у Толкіна та Едіт народився їх первісток, якого назвали Джон Френсіс Руел. Карпентер пише у "Біографії Толкіна": "У ті дні, коли Толкіну давали звільнення, вони з Едіт ходили гуляти. Вони знайшли поблизу Руса лісок, зарослий болиголовом, і багато гуляли там. Пізніше Рональд згадував Едіт, якою вона була в той час: «Волосся кольору воронячого крила, атласна шкіра, сяючі очі. Вона чудово співала — і танцювала!» Вона співала і танцювала для нього в лісі, і так народилася історія, що стала центральною в «Сильмариліоні»: повість про смертного Берена, який з першого погляду покохав безсмертну ельфійську діву Лутін Тінувіель, коли побачив, як вона танцює в лісі в заростях болиголова".
Це справді, одна з найромантичніших і мабуть з найважливіших історій для самого Толкіна, адже навіть на могильних каменях Рональда та Едіт стоять імена Берена та Лутіен.
Проте хотілося б уважніше поглянути на квіти посеред яких танцювала Лутіен (а може і сама Едіт). Дійсно, "hemlock" перекладається українською як "болиголов", проте це отруйна квітка з неприємним ароматом. Вчені вважають що отрута, яку випив Сократ, була соком болиголова, який росте в Греції (а цикута — ні).
То що ж це за небезпечні танці описані у Толкіна?
Як пишуть у книзі "Ring of words" — не все так просто: хоча ботаніки для кожної квітки дають окрему назву, англійські селяни, не вдаючись у подробиці, словом "hemlock" називають всі квітки з родини окружкових (парасолькових) із суцвіттями дрібних квіточок. Таких квіток багато в англійських лісах, проте жодна більш конкретна назва Толкіну не підходила. Квітка з красивою назвою "Мереживо королеви Анни" не дуже пасує історії про ельфів, яка, скоріш за все відбувалася задовго до народження самої королеви (українською вона називається "дика морква"). Інша квітка називається дослівно "коров'яча петрушка", очевидно така назва більш пасує пасторальній історії про пастухів та пастушок (українською ця рослина зветься "лісова бугила"). Тож Толкін використав селянську назву, а не ботанічну*.
Але залишається відкритим питання: як перекласти "hemlock" українською? Мені своєю назвою подобається любисток, хоча в середньовічній Англії він не ріс і за описом має жовтуваті квіти**. Проте Толкін рідко давав настількі прямі натяки, можливо "квіти яглиці" були б кращим варіантом. А що б вибрали ви?
 |
| Hemlock Болиголов |
 |
| Queen Anne's lace ("Мереживо королеви Анни") Дика морква |
 |
| Bishop's Weed ("Єпископське зілля") Яглиця |
 |
| Cow's-parsley ("Коров'яча петрушка") Лісова бугила |
 |
| Lovage Любисток |
* За словами Крістофера, підхід ботаніків до іменування схожих рослин Толкіну не подобався. Ось фрагмент листа, в якому Толкін описував боротьбу з коректором-пуристом, який робив багато небажаних виправлень:
"...Хоча мені, за великим рахунком, однаково, у питанні з nasturtians я вперся. Я завжди їх так називав. По-моєму, так це слово природним чином англізувалося незабаром після того, як «настурції» прижилися на тутешньому ґрунті (завезли їх із Перу, здається мені) у XVIII столітті; однак так говорить меншість. Я віддаю перевагу цій формі, тому що nasturtium, скажімо так, звучить як надуманий ботанічний термін і віддає псевдовченістю.
Я запитав у садівника при коледжі. Результат такий:
«Як ви називаєте ось ці рослини, садівник?»
«Tropaeolum, сер».
«А в розмові з викладачами?»
«Я кажу «nasturtians», сер».
«А не nasturtium?»
«Ні, сер; це ж крес водяний».
Здається, саме такими є факти ботанічної термінології". (Лист №148, 1954 рік)
** На сайті, що продає насіння любистка сказано що це багаторічна рослина і на другий рік він цвіте жовтими квітами.
Немає коментарів:
Дописати коментар