Щодо Тома Бомбадила і його дружини Золотинки

У "Двох Вежах", коли Ґандалф Білий вперше зустрічає Арагорна, Гімлі і Леголаса після битви з Балрогом у Морії, він відповідає на запитання ельфа щодо Древлена: "...Забагато питаєш, — сказав Ґандалф. — Та дещиця, яка відома мені з його довгої повільної історії, складе розповідь, на яку ми зараз не маємо часу. Древлен, або ж Фанґорн, — опікун цього лісу, він найстарший серед ентів, найстарший із усіх, хто живе зараз ("oldest living thing" - А.К.) під Сонцем цього Середзем'я".

На Раді Елронда сам Елронд згадує про Бомбадила: "...якщо це справді він гуляв лісами та горами давним-давно, вже тоді старіший за найстаріших. Тоді він називався інакше. Ми кликали його Ярвайн Бен-адар (синдарин "найстарший і той що немає батька" — А.К.), найдавніший і ніким не породжений. Але різні народи іменували його по-своєму: гноми — Форном (сканд. "що належить древнім часам" — А.К.), люди Півночі — Оралдом (давньоангл. "дуже древній" — А.К.)".

Ельф Ґлорфіндель, на питання чи можна віддати Перстень на зберігання Бомбадилові каже, що у того не буде достатньо сил протистояти Саурону і кінець буде таким: "Гадаю, що врешті-решт, якщо всіх довкола завоюють, Бомбадил упаде. Останнім, так як був Першим; а тоді настане Ніч."

Сам Том Бомбадил розповідає про себе Фродо: "Юний ти, а я старий. Найстаріший, ось хто я. Зауважте, друзі: Том старший за річку й ліс; пам'ятає Том перший дощ і жолудь перший. Першу стежку протоптав ще до того, як прийшов Великий Народ, бачив, як прибув Народ Малий. Був він тут до королів, до могил і могильних духів. Коли ельфи йшли на захід, був він тут, і до того, як моря зімкнулися в кільце. Пам'ятає він зоряну ніч, що не знала страху, — перед тим, як Темний Володар прийшов Нізвідки".

Тобто Бомбадил — Перший з тих хто ходив Середзем'ям, але Древлен — "найстарша жива істота", що натякає що Бомбадил не належить до "живих істот".

Цікаве пояснення Толкіна щодо дружини Бомбадила Золотинки (Goldberry), "доньки Ріки", який він написав у критичних коментарях до проекта сценарію фільму по "ВП": "Вибачте, але, на мій погляд, Золотинку вводять страшенно безглуздим чином... Ми не в «чарівній країні», а в самому що не є реальному краю річок восени. Золотинка втілює собою зміну пір року в таких землях". (Лист №210 до Форреста Дж. Акермана, червень 1958).

Англійське ім'я Золотинки — Goldberry ("золота ягода") поєднує у собі "золото" і "ягоди", гобіти зустрічаються з нею восени. Але при цьому Фродо звертається до неї віршами, порівнюючи з літом і весною:
"О ти, стрункіша за вербу! О понад води чиста!
О ти, дочко Ріки! Озера намисто!
О веснонько й літечко, ні — таки весна ти!
Вітерець і водоспад, листя сміх і свято!"