Лист №214. Про традиції дня народження і про голів гобітських родів

Читач питав чому Більбо роздає подарунки на свій день народження, а Голлум-Смеагол називав Перстень «даруночком до дня народження» — чи означає це що в різних гобітських племенах були різні традиції, або що Голлум не був гобітом?

Відповідь Толкіна займає 22 сторінки з безліччю подробиць.

В першій половині він пише що обидві традиції присутні і у Ширі, і в історії Голлума (і докладно розписує всі нюанси), але подарунки самому Більбо мали бути подаровані ще у першій половині дня, тому під час його свята гостям дарунки вже не дарувалися і в книзі про це не написано. Ось, наприклад, опис традицій пов'язаних з отриманням подарунків:

«Відповідно до ширського етикету, на момент Свята «подарункові очікування» поширювалися не далі, ніж на троюрідних рідних або більш близьких, які проживають в межах 12 миль. (Звідси  гобітський вираз «дванадцятимільний кузен», що позначає суб'єкта, який тримається букви закону і не визнає ніяких зобов'язань окрім чітко обумовлених: такий ні за що не подарує тобі дарунок, якщо відстань від його порога до твого (згідно його власним замірам) у 12 миль не вкладається). Навіть від близьких друзів (які не є ріднею) подарунків не «очікували», хоча вони цілком могли що-небудь подарувати. Обмеження на місце проживання у Ширі з усією очевидністю виникло порівняно нещодавно, як результат поступового розпаду родинних спільнот і сімей і розселення родичів, в умовах давно існуючої осілості. Оскільки «народинські» подарунки (поза всяким сумнівом, як пережиток звичаїв нечисленних сімейств давнини «народинцю» треба було  вручати особисто, за правилами — в канун Дня і найпізніше — до полуденка в потрібний День».

У другій половині листа він торкаєтся проблеми «матріарха»-Бабусі, голову роду Стурів до якого відносився Смеагол. Він каже що Гендальф назвав її матріархом в переносному смислі, як жінку, яка обіймає посаду голови роду (після смерті чоловіка), але справжнього матріархату не було ані у Стурів, ані у будь-яких інших гобітських племен. Розписано як посада голови роду передавалася з покоління в покоління. Наприклад Толкін пише що Ото Саквіль-Бегінс сподівався поєднати головування у роду Саквілей (тому, хоча він і Бегінс, але через головування у роду Саквілей ця частина прізвища винесена вперед) із головуванням у роду Бегінсів через отримання у спадщину смеала Більбо. Таким чином він став би першим гобітом що головує у двох родах і отримав би прізвище Бегінс-Саквіль-Бегінс. Але несподіванне повернення Більбо з пригод, описаних у книзі «Гобіт або Туди й звідти» і пов'язане з цим скасування вступу Ото у володіння спадщиною вже не дозволило йому претендувати на це вдруге, коли Більбо відплив за Море. Пізніше, за часів Сема, який став Мером Гобітона було ухвалено що якщо хтось відбуває за Море і не збирається звідти повертатись, всі його статки і титули віддаються законним спадкоємцям.

Лист №214 до А.Н.Нанна, кінець 1958 – початок 1959 р. (25 сторінок)