Останній виїзд Хранителів Перснів

Вершники Сидів / Джон Дункан, 1911

Фродо відпливає за Море разом із Хранителями Перснів — Елрондом, Ґаладріеллю і Ґандалфом, — а також із своїм дядечком Більбо. Але шлях у Сірі Гавані починається із зустрічі у лісі із ельфами:

"...Із низової дороги долинув спів... Фродо та Сем зупинились у м'яких сутінках і сиділи мовчки, поки не побачили сяйво мандрівників, котрі наближалися. Стало видно Ґілдора та ще багатьох прекрасних ельфів, а потім, на Семів подив, з'явились Елронд і Ґаладріель".

У Хронології ця подія вказана як "They meet the Last Riding of the Keepers of the Rings" — і читаючи переклад можна навіть не здогадатися що там є слово "riding" — "верхова їзда". Перекладачі його часто оминають, проте у найновішому українському виданні це переклали як "Зустріч Останнього Виїзду Хранителів Перснів", і як на мене, це найбільш вдалий переклад.

Адже Толкін звертається тут до фольклорного мотиву Fairy Rade, "Їзди фейрі" — зустрічі з процесією ельфів. Зазвичай її очолює Королева фейрі у супроводі загону вершників. Вочевидь роль Королеви фейрі тут відведена Ґаладріелі:

"На білому коні їхала Ґаладріель, у білому вбранні, що мерехтіло, мов хмаринки навколо Місяця. На її руці була Ненья — перстень із мітрилу з єдиним білим самоцвітом, що іскрився, мов крижана зірка".

Зустріч з такою процесією небезпечна для смертного: фейрі можуть забрати його у свої володіння. Час там іде інакше — і навіть якщо людині вдастся повернутись, може виявитись що минули вже десятки років, а всі знайомі чи близькі вже померли. Народна традиція радила бути обережним: не приймати запропоновану їжу чи пиття, і у жодному разі не відповідати, коли фейрі кличуть тебе по імені, бо це дає їм владу над смертним.

Фродо хоче відправитись За Море, у Ельфійський Дім. Проте Сем щойно одружився і зовсім не готовий залишити Шир назавжди. Його мовчання у розмові із Ґаладріеллю набуває особливого змісту: 

"Елронд привітався велично та ласкаво, а Ґаладріель усміхнулася. 

— Що ж, пане Семвайзе, — сказала вона, — чула я, а тепер бачу, що ти добре скористався моїм даром. Відтепер Шир стане благословенним краєм і ще привабливішим, аніж раніше.

Сем уклонився, та не зміг нічого сказати перед красою Володарки, яку він уже призабув".

Сем промовчав — саме так має діяти той, хто не хоче піти із фейрі. Він говорить лише із Фродо, і не промовляє жодного слова навіть до Більбо, який також є частиною цієї процесії. 

Не випадкові тут і дати. 22 вересня, коли Фродо і Сем зустрічають ельфів це день осіннього рівнодення. А 29 вересня, коли вони прибувають у Сірі Гавані — Майклмас, день св. архангела Михаїла, що був межею літа і осені в англійській традиції. 

Вважалося що саме у такі межеві дні — рівнодення і сонцестояння — можна було зустріти Fairy Rade. Процессії ельфів пояснювали тим, що фейрі не можуть жити цілий рік в одному місці і переїжджають з однієї домівки у іншу саме в такі "квартальні" дні.

Між цими двома датами процесія наче опиняється у іншому вимірі: 

"Весь вечір і всю ніч вони їхали Широм, але ніхто не бачив їх, лише дикі звірі; якийсь випадковий подорожній помічав сяйливі проблиски між деревами або світло й тінь, що ковзали по траві, а Місяць усе плив на захід".

Разом з Елрондом і Ґаладріеллю у Сірі Гавані йде "багато ельфів Високого Роду, котрі не хотіли вже залишатись у Середзем'ї". В процессії йдуть лише ельфи і смертні — Ґандалф, хоч і Хранитель одного з ельфійських Перснів, приєднується до них лише у Гаванях.

Тож слово "Riding" у назві зустрічі Фродо і Сема з ельфами — не випадкове: воно пов'язане з мотивом ельфійської процесії, яку можна зустріти у дні зміни сезонів. Ця зустріч вважалася небезпечною для смертних. Але для Фродо це стає шляхом до зцілення від душевних і тілесних ран, нагородою за страждання і подвиг, який він здійснив заради народів Середзем'я.

* * *

Окрім "квартальних дат" умовами зустрічі з ельфами були також: сутінки, дванадцять ночі, лісисті пагорби і повнолуння. Майже все це згадується у цьому епізоді: перш ніж почути пісню ельфів, Фродо і Сем спускаються із лісистих Зелених Пагорбів, зустріч відбувається у сутінках, а дорогою над процесією сяє місяць.

Пісня також згадується у фольклорі, який радить не йти її звуки, щоб не потрапити під чари ельфів. Є оповідь про чоловіка, який зупинився на пагорбі щоб послухати музику на пару хвилин, а виявилось що він провів там майже всю ніч.

Присутність Більбо, смертного, також має фольклорне підгрунтя. Фейрі у фольклорі могли сприйматися і як впалі ангели, і як духи мертвих, а їх процесії мали спорідненість із мотивом "Дикого полювання" — скачки неупокоєних душ мерців. Вони викрадали душі смертних і приєднувати їх до своєї кавалькади. Той, хто зустрів таку скачку, із жахом міг побачити серед її вершників когось зі своїх померлих знайомих.

Слово Rade — давній шотландський термін. Він може відповідати слову "ride" (їзда), а може означати і "raid" ("набіг", "рейд"). Тому назва Fairy Rade охоплює і більш спокійний варіант кінної процесії, виїзду, і більш активний характер — скачки, набігу ельфів.

* * *

Толкін для 1418-1419 років Л.Ш. використовував фази місяця з календаря на 1941-1942 роки із зсувом на 5 днів.

16.09.1941 відповідає 22.09.1418,
1942 - 1419

1943 - 1420

1944 - 1421

На 17 вересня 1944 року припадає новолуння, а значить 16 вересня 44, що відповідає 22 вересня 1421 Л.Ш., місяця теж не було видно. Отже Толкін не використовував реальний місячний календар за межами часу основного квесту.