Шоста епоха людства

Шість епох світу. Іспанський рукопис

В контексті епох Середзем'я побачив цікавий коментар Калра Хосеттера у "Природі Середзем'я". Він пише про те, що у Католицькій церкві теж є своя нумерація епох. На початку Різдвяної служба щороку Толкін чув такі слова латиною:

«У сорок другому році правління Октавіана Августа, коли весь світ перебував у мирі, в шосту епоху світу, Ісус Христос, вічний Бог і Син вічного Отця, бажаючи освятити світ Своїм наймилостивішим пришестям, був зачатий від Святого Духа, і по спливі дев’яти місяців від зачаття народжується у Вифлеємі Юдейському, ставши Людиною від Діви Марії».

Цю систему епох описав св. Августин у трактаті "Град Божий", де він розглядає історію людства як паралель до шести днів Творіння, після яких настає "сьомий день" вічного спочинку:

1. Від Адама до Ноя (Потоп)
2. Від Ноя до Авраама
3. Від Авраама до Давида
4. Від Давида до Вавилонського полону
5. Від Полону до пришестя Христа
6. Від Христа до Кінця світу (теперішня епоха Церкви)
7. Вічна Субота / Спочинок – майбутня епоха (Небо)

Цікаво, що у середньовіччі вважалося що кожна з цих епох триває близько тисячі років, звідки береться цифра існування людства у 6000 років до початку "майбутнього віку" після Другого пришестя Христа.