У пошуках гобітів Араґорн із товаришами заходять у ліс ентів і зустрічають там незнайомця: «Араґорн уважно поглянув на згорбленого старого, котрий повільно йшов лісом. До нього було недалеко. Старий був схожий на жебрака і рухався, втомлено спираючись на патерицю. Голову він схилив і не дивився в їхній бік». У трійці з'явилася підозра що вони зустріли Сарумана, проте цим незнайомцем виявився Ґандалф, який, проте, не одразу згадує це ім'я:
«— Ґандалф, — повторив старий, наче пригадуючи давно забуте слово. — Саме так мене звали. Я був Ґандалфом».
![]() |
| Незнайомець у лісі / Тед Насміт |
У цій сцені трійця героїв зустрічає Ґандалфа воскреслого, Ґандалфа Білого, якого Вища Влада прислала знов у Середзем'я, наділивши його більшою силою та більшими повноваженнями. Смерть і відродження — це досить потужний сюжетний хід, який може зруйнувати віру читача у справжність вторинного світу, який творить автор.









