Фродо у Мордорі і Страсті Христові

Знайшов / ponine21

Завершення квесту Фродо та страждання, що випадають на його долю, мають багато паралелей із останніми днями земного життя Ісуса Христа та Його Воскресінням. Одним із ключових елементів цього символізму є дата знищення Персня — 25 березня. Том Шиппі пише, що за народними традиціями, ця дата вважається днем смерті Христа. Він продовжує: «Згадуючи цю дату, Толкін уявляв «евкатастрофу» у «Володарі Перснів» як провісник іншої, більшої «евкатастрофи» — Щасливого Кінця християнського міфу, принаймні ставив їх в один ряд». Термін «евкатастрофа» (тобто «блага катастрофа») був вигаданий самим Толкіном і означає несподівано щасливий фінал, що настає в момент, коли здається, ніби поразка неминуча.

Страсті Христові у Євангелії від Матвія

Щоб простежити ці паралелі, почнімо з короткого викладу подій Страстей Господніх за Євангелієм від Матвія. У фіналі 26 розділу Іуда зраджує Ісуса, видаючи Його первосвященникам. 27 розділ починається оповіддю про суд: після того як Ісуса засуджують на смерть, Його бичують і передають у руки римських солдат. Ті знущаються з Нього, вдягають терновий вінок і ведуть на розп’яття. Дорогою на Голгофу вони змушують Симона з Кіринеї нести Його хрест.

На місці страти Ісусу дають пити винний оцет, змішаний із жовчю. Солдати розподіляють Його одяг, кидаючи жереб. За три години до смерті, за словами євангеліста, «настала темрява по всій землі і тривала до дев’ятої години». Перед смертю Ісус знову просить пити, і Йому підносять губку, змочену оцтом. У момент смерті стається землетрус: «земля потряслася, каміння розкололося, і гробниці відкрилися».

Йосип із Аримафеї забирає тіло Ісуса, загортає його у чисте полотно й кладе в нову гробницю, висічену в скелі, закривши її великим каменем. Первосвященники наказують опечатати гробницю та виставити варту, аби учні «не прийшли і не вкрали Його, сказавши народові, що Він воскрес». Так закінчується 27 розділ: Христос помер, Його тіло покоїться в скельній могилі за закритим каменем, під охороною вартових.

28 розділ розповідає про Воскресіння. У неділю вранці до гробу приходять жінки й стають свідками землетрусу: ангел Господній з’являється, відвалює камінь і сідає на нього. Вартові тремтять від страху і «стають як мертві». Ангел каже жінкам, що Ісус воскрес і Його вже немає серед мертвих.

Це стислий виклад ключових подій, відсилки на які ми побачимо далі.

Символічна смерть Фродо

У "Володарі Перснів" Фродо зраджує Ґолум. Він домовляється із павучихою Шелоб про те, що заведе у її лігво гобітів. Він так і робить, покидаючи їх у темряві. Гобітам вдається вийти на інший бік гори, але Шелоб наздоганяє Фродо і вражає його своїм отруйним жалом. Сем перемагає павучиху, але коли він повертається до Фродо, той лежить без ознак життя. Це, мабуть, одна з найтрагічніших сцен у книзі:

«...Він лежав блідий, нічого не чув і не рухався.
— Пане, паночку! — повторював Сем і довго чекав, прислухаючись до тиші.
Тоді він якомога швидше розрізав павучині тенета і приклав вухо до грудей Фродо, а потім — до губ, але не чув ані найслабшого биття серця, ні подиху. Сем почав розтирати ноги та руки свого господаря і торкався чола, далі холодного.
— Фродо, пане Фродо! — кликав він. — Не залишайте мене самого! Це ж ваш Сем кличе. Не йдіть без мене туди, куди я не можу! Прокиньтеся, пане Фродо! О, прокиньтеся, Фродо, дорогий, мій дорогий. Прокиньтеся!..
— Він мертвий! — мовив Сем. — Не спить, а мертвий!
І тієї ж миті слова мовби посилили дію отрути, — йому здалося, що колір обличчя Фродо став синювато-зеленим.
І тоді чорний відчай охопив Сема, й він нахилився до землі, й насунув каптур на обличчя, і ніч вступила до його серця, і час зупинився».

Не маючи змоги поховати Фродо, Сем загортає його у плащ, подібно до того як Йосип Арімафейський загортає тіло Ісусове у полотно (плащаницю*). Пізніше він бачить як орки підіймають тіло Фродо і вчотирьох несуть його на плечах у свою вежу.

Цікаво, що вважаючи на характер орків, можна уявити принаймні декілька інших способів віднести полоненого у вежу. Можливо оркам навіть зручніше було б нести Фродо, перекинувши його через плече як мішок, або прив'язати його до жердини щоб нести його удвох як бранця чи здобич. Проте Толкін зображає найбільш шанобливий спосіб перенесення тіла Фродо, аж надто схожий на похоронний обряд.

Сем намагається наздогнати процесію, але шлях йому закриває велика кам'яна брила (наче камінь, яким закрита гробниця). Він знаходить спосіб пройти далі, але розділ закінчується брязкотом зачинених воріт: символічна могила закрилася.

Євангеліст Матвій завершує 27 розділ смертю Христа та Його похованням у гробниці. У «Володарі Перснів» Толкін закінчує на цьому не лише розділ, а й усю Четверту книгу. Доля Фродо залишається невідомою, і читач змушений чекати ще багато сторінок, щоб дізнатися, що сталося далі. Це кульмінаційна точка темряви і безнадії — момент, коли лише диво може змінити хід історії.

Проте Толкін дає читачу надію: завдяки впливу Персня слух Сема загострюється, і він підслуховує розмову орків. З неї Сем дізнається що Фродо не мертвий, а лише паралізований отрутою Шелоб. Отже смерть Фродо виявляється не справжньою, але має глибоке символічне значення.

Вихід з вежі

На початку Шостої книги Сем знаходить інший вхід у вежу. За допомогою фіалу Ґаладріелі він проходить повз двох кам'яних Вартових — величезні статуї на постаментах, що якоюсь таємничою силою не давали йому увійти у ворота. На зворотньому шляху він знову використовує фіал, але цього разу кам'яні ворота руйнуються: «Замковий камінь в арці гепнув мало їм не на п'яти, і стіна впала, розсипаючись на уламки. Вони дивом урятувались. Ударив дзвін; Вартові пронизливо та моторошно завили». Це нагадує землетрус і переляк вартових, що охороняли могилу Ісуса, коли з'явився ангел. Цікаво що у постатях Двох Вартових Толкін поєднує камінь, що закриває прохід, і самих вартових, які його стережуть.

Сем з фіалом у руці виступає у цьому епізоді у ролі ангела, або якоїсь іншої фігури, набагато могутнішої за нього самого. Це можна побачити по тому, що орки вважають результати його дій свідоцтвом присутності могутнього ельфійського воїна: це і розрубане павутиння Шелоб, і прохід "когось" повз кам'яних Вартових, і поява "високої, мовчазної, загорнутої у сіру тінь постаті", яким сприймає Сема орк, якого той зустрів усередині вежі. Сем і сам іронічно називає себе "ельфійським богатирем".

Знущання вартових

Коли Сем знаходить, де орки тримають хазяїна, він чує, як орк б'є Фродо батогом. Потім Фродо згадує, що орки вливали йому в горло "щось жахливо пекуче". Бичування та "оцет із жовччю" — це паралелі з історії Ісуса. Сему вдається увійти у вежу через те, що орки перебили одне одного, не поділивши дорогоцінну кольчугу Фродо — паралель до римських солдатів, що поділили одяг Ісуса кинувши жереб. Пізніше герої втікають від погоні через колючі кущі, що нагадує мотив тернового вінця.

Сем несе Фродо по схилу

Підйом на Голгофу

Як Ісус несе свій важкий хрест, так Фродо несе тягар — Перстень, який стає важчим із кожним кроком, мов хрест Ісуса. Ісусу нести хрест допомагає Симон кірінеянин. Сем також декілька разів приймає на себе цю ношу. 

Ось як описаний момент, коли Сем, вдягає на себе ланцюжок із Перстнем: «він схилив голову і надягнув ланцюжок собі на шию, і відразу ж тягар Персня пригнув його до землі, так мовби на нього повісили великий камінь».

Після звільненя з полону, ланцюжок із Перстнем знов вдягає Фродо. Підіймаючись схилом Ородруїну (своєрідним Хресним шляхом на Голгофу), Фродо декілька разів падає знесилений. Двічі Сем підіймає Фродо і несе його на собі, кажучи: "Тягар ваш нести я не можу, але вас — так, і його разом із вами".

Землетрус і темрява

Із знищенням Персня відбувається землетрус, спричинений руйнуванням темного царства — всього, що було створено із допомогою Персня: "Вежі впали, і гори подалися; мури розсипалися на порох; високі спіралі диму та стовпи пари почали підніматись угору... І тоді нарешті над усім краєм загуркотіло, далі оглушливо затріщало та заревло; земля здригнулася, рівнина здулась і тріснула, Ородруїн загойдався". "...Вище від гір злетіла до неба неосяжна темрява, пронизана вогнем. Земля застогнала та задвигтіла". Землетрус, вулканічне виверження, темрява, що затягує небо — образи, які перегукуються з біблійним описом смерті Христа.

Блага звістка

Звісткою, яку приносить ангел стає пісня Орла. Орли, як і ангели — вісники бога: вони посланці Манве, намісника Творця на землі. Пісня, яку співає Орел ґондорцям, за словами Тома Шиппі нагадує псалом 24 в англійській Біблії (у синодальному перекладі це псалом 23):

24:7 О Брами, свої голови зведіть!
Правічні двері, ширше відчиніться,
щоб увійшов крізь вас преславний Цар!
24:8 Хто цей славетний Цар?
То всемогутній Господь всесильний,
Господь, непереможний воїн.

Ось фрагмент з пісні Орла, що нагадує ці рядки з псалму:

Чорну Браму розбито,

увійшов ваш Король

звитяжно у неї.

Втішно співайте, ви, Заходу сини,

ваш Король прийшов до вас

і житиме між вами

відтепер і повік.

Зв'язок між псалмом і піснею орла Шиппі пояснює таким чином: 

«Хто є цей Цар Слави?» — запитує псалом. Одна з традиційних відповідей звучить так: це Христос, розп'ятий, але ще не піднесений, сходить у град Пекла, щоб врятувати в'язнів, які там перебувають, — доброчесних дохристиян: Мойсея, Ісайю, патріархів, пророків. Звичайно, пісня орла зовсім не про це. Коли орел співає: «Чорна брама розбита», він має на увазі браму Мораннон, конкретне місце в Середзем'ї...; коли він каже «ваш Король прийшов до вас», він має на увазі Арагорна. Однак першу фразу дуже легко віднести до Смерті та Пекла (Мф., 16:18, «І брама пекельна не здолає її»), а другу — до Христа та Його Другого Пришестя».

Сем і Фродо оточені лавою

Повернення до життя

25 березня — це традиційна дата смерті Христа, тож Воскресіння Христове відбувається пізніше, лише на третій день. У Толкіна 25 березня Фродо і Сем, оточені лавою на схилі Ородруїну, втрачають свідомість від жару і випарів вулканічних газів. Вони вважають що це — останні миті їх життя. У своїх листах Толкін пише, що Фродо вважав що це і є його доля: вкинути Перстень у жерло вулкану і загинути.

Та попри все, і Фродо, і Сем повертаються до життя — через чотирнадцять днів вони прокидаються у таборі Араґорна. Їх квест завершується ще однією символічною смертю і поверненням у світ живих лише через певний період часу.

У світлі цих паралелей між "Володарем Перснів" та Євангелієм годі не погодитися з Томом Шиппі: щасливий фінал книги Толкін замислив як провісник істинного, вищого Щасливого Кінця — завершення євангельської історії. Авторський міф, витканий людиною, створеною за образом Творця, набуває відлуння справжнього, первинного міфу — того, що походить від самого Бога.

__________

* Хоча в українській мові "плащ" і "плащаниця" схожі слова, в англійському оригіналі такого зв'язку нема. Плащаниця англійською "shroud", а плащ — "cloak".