Сем Ґемджі і таємниця шостого квітня

Сем Ґемджі, малюнок Nia Kovalevski

Не знаю, чи доводилось вам нетерпляче заглядати у кінець книги, щоб дізнатися чим усе закінчилося: чи досяг герой своєї мрії, хто ж був таємничим злочинцем, а чи жили всі потім довго і щасливо. Але якщо ви, не дочитавши до перемоги над Сауроном, заглянули б у кінець книги «Повернення Короля», то побачили б такі рядки:

«Сем глибоко зітхнув.
— Ось я і повернувся, — сказав він».

З одного боку досить кумедно уявити любителя спойлерів, який вирішить що король, що повернувся це Сем :) Проте, як відомо, у кожному у жарті є доля істини.

Багато чарівних казкок закінчуються тим що головний герой стає королем, одружується на прекрасній принцесі і живуть вони потім довго і щасливо. Сам Фродо такого завершення історії не отримав, проте так закінчується історія Араґорна, і, як не дивно, — Сема*.

З «Хронології» ми дізнаємося, що Сем жениться на прекрасній Розі, його обирають Мером Ширу сім разів поспіль, поки він не досягає 96 років — середньої довготи життя для гобітів. Так само як Араґорн, він саджає у Ширі ельфійське дерево, зернятко якого він отримав від Ґаладріель. Він приводить Шир до процвітання, причому в буквальному смислі, адже по всьому Ширу він висаджував дерева і вкладав дрібку землі з садів Ґаладріелі.

Араґорн носить на чолі камінь Елендільмір — «зірку Еленділа», як знак свого королівського достоїнства. А Семові він дарує «Зірку Дунаданів» — загадковий предмет**, значення якого тут, скоріш за все, — підкреслити зв'язок між Семом і Араґорном.

Сем, таким чином, уособлює відображення короля Араґорна в світ Ширу: як світ гобітів та їх спосіб життя більш близький до нас, ніж світ епічних героїв Середзем'я, так і Сем ближче до нас по характеру, ніж Араґорн — ідеальний правитель зі світу легенд. Як казав сам Толкін: "я гобіт у всьому, окрім зросту".

І ще однією рисою, що поєднує Араґорна і Сема є те, що їх дні народження припадають на початок Нового року: у Араґорна на 1 березня, що було початком Нового року в Римі, а у Сема на 6 квітня, день, який Толкін називає "ельфійським Новим Роком". 

Обидва герої на свій день народження отримують дарунки долі, кожен відповідно до своєї сутності. Араґорн на свій день народження зустрічає воскреслого Ґандалфа — найкращий подарунок у всі часи, а тим більше у час війни із Темним Володарем. Натомість Сем отримує подарунок, близький серцю садівника: 6 квітня розквітає ельфійське дерево, яке він посадив на місці зрубаного людьми Сарумана Святкового Дерева, що стає символом відродження Ширу.

* * *

6 квітня — не випадкова дата, цей день вкорінений в англійську традицію. Він досі знайомий кожному дорослому англійцю, хоча не кожен з них знає чому 6 квітня — перший день податкового року, періоду за який треба сплачувати річні податки.

Виявляється, після розпаду Римської імперії у Середньовічній Європі не було єдиної дати нового року. Але з розповсюдженням християнства середньовічні європейські королівства переносили початок нового року на дати пов'язані із життям Ісуса Христа. Дехто брав за основу Різдво (25 грудня), дехто — Благовіщення (25 березня), але могли буи й інші варіанти. Наприклад у Франції експериментували із прив'язкою Нового Року до Великодня, що виявилося досить незручним рішенням через рухомість свята: іноді рік тривав 11 місяців, а іноді 13. 

Приблизно в середині 12 століття в Англії також почали використовувати 25 березня як дату початку нового року. Її перенесли на 1 січня у 1752 році разом із переходом на Григоріанський календар. В цей рік після 2 вересня слідувало одразу 14. Проте, щоб ніхто не отримав від цього збитків чи вигод, дати усіх фінансових зобов'язань мали посунутись на ці пропущені одинадцять днів. І так дату початку фіскального нового року зсунули із 25 березня на 6 квітня і такою вона і залишається по сьогоднішній день.** 

Тож якщо у вас виникало питання, чи є країни, в яких відзначають "Старий новий рік", то Англія із її 6 квітня майже підходить, але є одне але: настрій в цей день аж ніяк не новорічний :)

Тим не менш Толкін зробив саме цю дату — 6 квітня — "ельфійським новим роком" і днем народження Семуайза Ґемджі. Він і Араґорн народилися у новорічні дати за різними календарями, а Фродо і Більбо — 22 вересня, в день осіннього рівнодення. Всі ці дати прив'язані до річних або Сонячних циклів, а більше відомих днів народження у книзі нема, тож схоже, що день народження у "Володарі Перснів" це завжди щось більше ніж просто день народження.

__________

* В одному з листів Толкін пише про величність історії кохання Араґорна і Арвен і важливість неописаної історії кохання Сема і Розі: "Але найвеличніша з любовних історій, історія Арагорна й Арвен, дочки Ельронда, лише згадується побіжно, як щось уже відоме. Переказана вона в іншому місці, в коротенькій повісті «Про Арагорна і Арвен Ундоміель». Здається мені, простеньке «сільське» кохання Сема і його Розі (докладно ніде не описане) абсолютно необхідне для осягнення його (головного героя) характеру і для теми взаємовідносин життя буденного (в якому ми дихаємо, їмо, трудимося, зачинаємо дітей) і квестів, самопожертви, великих справ, «туги за ельфами» і чистої краси» (Лист 131).

** Толкін не дає жодного опису «Зірки Дунаданів». Найбільш вірогідно, що це застібка на плащах Слідопитів Заходу, капітаном яких був Араґорн. Срібна зірка згадується і в оповіді про те, як Араґорн під іменем Торонґіла служив батькові Денетора Ектеліону II: «в Ґондорі звали його Торонґіл, Зоряний Орел, бо був він швидкий і мав гостре око, і носив срібну зірку на плащі».

*** У 1753 році дата із 25 березня зсунулася на 5 квітня, а у 1800 році — на 6 квітня, бо це був високосний рік за Юліанським і звичайний рік за Григоріанським календарем. Потім вирішили що не варто цю дату прив'язувати до старого календаря і зафіксували її на 6-му квітня. Тож сьогодні ця дата вже не співпадає із 25 березня за старим стилем.