Продовжуємо тему католицького календаря у «Володарі Перснів».
Після двох ночей у домі Тома Бомбадила гобіти вирушають у подальшу путь, але проїжджаючи повз Кургани потрапляють у полон Могильного духа і опиняються у підземеллі, де ледь не гинуть. У календарі Ширу це 28 вересня, а у літургійному календарі це 28 грудня — День святих невинних немовлят Вифлеємських. В цей день церква згадує немовлят, яких наказав убити цар Ірод, намагаючись знищити новонародженого "Царя Юдейського".
Цей біблійний сюжет перегукується із загрозою, що нависла над життями гобітів. Але цікаво, що тут також можна побачити ще одну паралель — історію про Трьох Царів (волхвів, або магів — μάγοι), яких Ірод просив повідомити місцезнаходження Месії. Проте уві сні ангел попередив їх щоб вони поверталися іншим шляхом: «А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим шляхом до своєї землі» (Мф 2:12)
![]() |
| Сон Трьох Царів Гіслебертус, капітель собору в Аутуні, 1125-1135 |
Сон Трьох Царів
Сюжет про сон Трьох Царів широко представлений у середньовічному мистецтві. Зокрема Гіслебертус, майстер 12 ст. створив капітель собору в Аутуні (Франція) де зобразив волхвів, що сплять під однією ковдрою. До них тягнеться рукою ангел, щоб розбудити і вказати їм на зорю, що допоможе знайти зворотній шлях. Один з царів вже прокинувся — його очі відкриті.
Цей мотив перегукується зі сценою в підземеллі Могильників у "Володарі Перснів". Коли Фродо приходить до тями, він бачить себе та друзів вдягнених наче принци:
«Він повернув голову й у холодному сяйві
побачив поруч біля себе Сема, Піпіна та Мері. Вони лежали навзнак, із
мертвотно-блідими обличчями, вбрані у біле. Біля них було багато скарбів,
можливо, золотих, але в цьому світлі позбавлених тепла та привабливості. На
головах у гобітів були вінці, на поясах — золоті ланцюги, а на пальцях — багато
перснів. У кожного при боці лежав меч, а в ногах — щит. До горлянок усіх трьох
був прикладений один довгий оголений меч».
Як і у сцені з волхвами, один зі сплячих (Фродо) прокидається першим. Але замість ангельської руки, він бачить руку злого духа:
«...він побачив, що вони лежать у галереї, що завертає за ріг. А звідти тягнеться, пальцями намацуючи дорогу, довга рука і добирається до Сема, який лежав скраю, та до руків'я меча на горлянці».
![]() |
| В могильнику. Іллюстрація Matěj Čadil |
Обернення біблійного сюжету
Таке обернення сюжету — типове для середньовічного світогляду. Воно втілює принцип «диявол — мавпа Бога»: сили зла не можуть творити, вони лише наслідують, спотворюючи та викривлюючи божественне. Їхні ієрархії, символи та ритуали — лише темне віддзеркалення християнських істин.
Джерела:
- Holy Innocents
- Gislebertus: An Angel Appears to the Three Kings in a Dream, 1125-1135, Cathedral Saint-Lazare, Autun, Frankrijk
- Richard Harries: "A Gallery of Reflections. The Nativity of Christ", Lion Publishing – Oxford, 1995, p. 74


Немає коментарів:
Дописати коментар