Ґаладріель та Діва Марія — чим вони схожі?

Багато читачів-християн звернули увагу на те що образ Галадріелі має багато рис Діви Марії. Одним з таких читачів був близький друг сім'ї Толкіна, католицький священник-єзуїт, отець Роберт Маррі, якого автор попросив прочитати першу частину "Володаря Перснів" перед публікацією. Той написав у листі, що книжка залишила по собі сильне відчуття «безумовної сумісності зі станом Благодаті» і порівняв образ Галадріелі з Дівою Марією.

Нажаль листи читачів не опубліковані, тому я вирішив пошукати думки сучасних католиків з цього приводу, і як виявилось я дуже мало знаю про культ Діви Марії в католицизмі.

Образ Марії у короні із зірок походить з Об'явлення Іоанна Богослова (знана як Апокаліпсис): «І з’явилась на небі велика ознака: Жінка, зодягнена в сонце, а під ногами її місяць, а на її голові вінок із дванадцяти зір» Об'явлення 12:1

Із своєю першою появою Ґаладріель постає як особа королівського достоїнства, вдягнена в білі шати, з довгим волоссям. Вона уособлює собою чистоту і мудрість. Всі ці якості притаманні також і Діві Марії, яку у католицтві називають Королевою Небес (а у православ'ї — Царицею Небесною). Але це тільки початок, зв'язок цих двох образів набагато глибший.

Найбільш знайомий нам є образ Діви Марії як матері і заступниці, і саме такою ми бачимо Ґаладріель. Коли Братство Персня прибуває у Лоріен, володар Келеборн дізнається про смерть Ґандалфа. Ця звістка, а також те, що причиною стала сутичка із Балрогом призводять до того що Келеборн каже, мовляв "знав би, не пустив би вас у кордони своєї землі". Ґаладріель одразу заступається за Братство і в подальшому виступає як їх покровителька і заступниця.

Наміри і потреби

Під час цієї ж зустрічі Ґаладріель подовгу дивиться на кожного з учасників Братства, і пізніше ми дізнаємося що вона випробовувала їх. Кожен поставав перед питанням: як би він міг отримати щось, про що він мріє прямо зараз, чи продовжив він цей небезпечний шлях?

На одному з католицьких сайтів звертали увагу на цю сцену, як на таку, що уподібнює Ґаладріель та Діву Марію, але без подробиць як саме. Схоже це настільки очевидно, що не потребує пояснень. Нарешті з'ясувалось, що згідно католицьких уявленнь про святих, вони отримують від Бога можливість чути невисловлені наміри та потреби тих, хто до них звертається. Відповідно у цій сцені Ґаладріель саме дізнається про наміри і потреби учасників Братства.

Наступною важливою сценою є "Дзеркало Ґаладріелі". На початку цього епізоду на небі з'являється зоря, але про те що це "Еаренділ, Вечірня Зоря, найулюбленіша зірка ельфів" ми дізнаємося трохи пізніше. Тим не менш тут ця зірка та її світло відіграє помітну роль. Дзеркалом є поверхня джерельної води, що налита у срібну чашу. У ній Сем і Фродо бачать сцени минулого, сьогодення і майбутнього. Ґаладріель каже що найкорисніші речі Дзеркало показує коли дати йому свободу.

Схожим чином, за католицькими уявленнями, Діва Марія не може зазирати у майбутнє безпосередньо ("цілеспрямовано"), проте має глибоке розуміння того як розгортається історія спасіння людства. Втім, деякі чудеса явління Богородиці супроводжувалися пророцтвами про майбутні події (наприклад чудо Фатимської Божої Матері, 1917 р.)

Діва Марія — Морська Зоря, малюнок Bernadette Cody-Carstensen

Stella Maris — Морська Зоря

Але більш важливим тут і далі є інший образ Божої Матері, що поєднує зорю і воду — образ Марії Stella Maris (Морської Зорі), провідної зорі, що вказує морякам шлях. Цей образ підкреслює те, що Марія вказує людям шлях до Христа. Як Ранкова зоря вона передвіщує появу свого Сина, як Морська зоря, вона вказує мандрівнику шлях до Нього. Культ Марії — Стелли Маріс, покровительки моряків, розповсюджений серед багатьох громад, що розташовані на морських узбережжях або займаються рибальством.

Католицький автор Стратфорд Кальдекотт вважає що Толкіну був з дитинства знайомий відомий гімн до Божої Матері Hail Queen of Heaven, який починається словами:

Hail, Queen of heaven, the Ocean Star,

Guide of the wanderer here below.

(Слався, Королево небес, Зоря Океану,

Провіднице мандрівника що подорожує тут, унизу)*

Цікаво, що Братство Персня не тільки виступають в подальшому як мандрівники, Лорієн вони полишають майже як мореплавці — на човнах. Але перед цим, вони отримують дари Володарки. Християни також отримують дари від Марії — благодать, милосердя, зцілення, захист і духовний провід. Подивимось уважніше на дари, що Братство отримало від Ґаладріелі і Келеборна. Отже, увесь загін отримав таке спорядження:

• човни, що не тонуть;
• мотузки, які, як пізніше дізнається Сем, слухаються наказів: одна з них, розв'язалася як тільки він того побажав (точніше після того як він промовив ім'я Ґаладріель);
• плащі, зіткані Ґаладріеллю та її помічницями, що захищають від несприятливої погоди, а також допомагають злитися з ландшафтом, що стане в нагоді Фродо і Сему поблизу Мордору (з цього приводу згадують скапулярій кармелітів — накидку, яку за легендою вони отримали від самої Діви Марії, він дає "допомогу і захист проти небезпек душі і тіла");
• лембас — дорожній хліб ельфів, який не тільки живить, але й підіймає дух. Як написав один з критиків, останнє нагадує хліб з обряду євхаристії, і зауважив що передсмертне причастя називається Viaticum — "провізія в дорогу".

Крім того, кожен отримав персональні дари. Я хотів би виокремити три з них:

• Сем отримав дерев'яну скриньку, в якій, за словами Ґаладріелі, знаходиться "земля з моїх садів, а з нею благословення, яким іще здатна обдаровувати Ґаладріель". 
  
• Ґімлі отримав три золоті волосинки Ґаладріелі як "обітницю доброї волі між Горою та Лісом" а також "пророцтво", що у разі перемоги над Сауроном "золото потече у твої руки, але ніколи не матиме і під тобою влади".
• Фродо отримав кришталевий Фіал Ґаладріелі, що містить світло Еаренділа. Кришталевий фіал в подальшому відіграє велику роль на останніх етапах подорожі Фродо і Сема, фактично дозволяє їм отримувати допомогу від самої Ґаладріелі і протистояти силам темряви.

Більшу частину спорядження можна віднести до захисту, лембас — зцілення та духовне відновлення, Сем отримав благословення для відновлення Ширу, Ґімлі — пророцтво процвітання (по суті теж благословення), Фродо завдяки фіалу — захист, милосердя, духовне відновлення і духовний провід.

Давайте подивимося уважніше на останні три персональні дари Ґаладріелі.

Семова скринька

У скриньці міститься земля із садів зачарованої землі Лотлорієну, а також срібна насінина меллорну (і благословення Ґаладріелі). Після того, як Шир був спустошений силами Сарумана, Сем використовує цю землю, щоб відновити його красу і родючість. Відновлення, на яке мали піти десятиліття, відбувається за один рік.

Те, як Сем використовує цю землю для відновлення спустошенного людьми Сарумана Ширу є відлунням здатності Матері Божої до відновлення людини — поверненням її до повноти духовного життя (зі стану гріха до стану життя у благодаті). Роль Марії у зціленні гріховних ран подібна до ролі дару Галадріелі у зціленні фізичних руйнуваннь Ширу.

Пасмо волосся Ґаладріелі

Я вже писав, що сцена розмови Ґімлі та Ґаладріелі нагадує отримання лицарем знаку уваги від його дами сердця. З іншого боку культ дами сердця у середньовіччі розвивався одночасно із культом Діви Марії. Обидва культи обмінювалися своїми елементами, тож, за словами німецького дослідника середньовіччя Е. Векслера, позиція трубадура стосовно його дами до найдрібніших деталей копіює позицію віруючого католика стосовно Діви Марії та святих.

З цієї точки зору, як зауважує дослідниця Джейн Біл, слова Ґімлі що волосся "буде оправлене у нетлінний кришталь, і стане реліквією дому мого", нагадує про середньовічну традицію зберігати реліквії святих у релікваріях, в яких робили віконечка щоб можна було подивитися всередину. Ці віконечка робилися з гірського кришталя, бо скло було недостатньо прозорим.

Цікаво, проте, що існували також невеличкі релікварії, які були цілком кришталевими. Один з них, 14 ст. з написом "Волосся Діви Марії" зберігається у Британському музеї. Це єгипетський "фатимідський" кришталевий флакон для парфумів або ароматичних масел 10 ст., перероблений на релікварій у 14 столітті, що добре вписується у сеттінг "Володаря Перснів" (10-14 ст.)

Кришталевий релікварій, в якому
зберігалося волосся Діви Марії.
Колекція Британського музею.

Фіал Ґаладріелі

Ось як описана сцена де Ґаладріель дарує Фродо фіал:

"Вона підняла невеличкий кришталевий фіал: він замерехтів, і промені білого світла хлюпнули з її руки. — У цьому фіалі, у краплях води з мого водограю, спіймано світло зорі Еаренділа. Уночі він сяятиме ще яскравіше. Нехай він світить тобі в темряві, коли будь-яке інше світло згасне!"

Фіал подібний до християнської реліквії, вміщенної у кришталевий релікварій (на зразок релікварію з фатимідського кришталевого флакону). Реліквією в християнстві може бути частка тіла святого, або якоїсь речі, що йому належала за життя. Така реліквія допомагає звернутися по заступництво до святого покровителя. 

З одного боку фіал зберігає світло Еаренділя і таким чином є його реліквією. З іншого, він містить також воду з водограю Ґаладріелі, тож тут є зв'язок і з самою володаркою.

Цікаво що і сама Ґаладріель уподібнюється кришталю у сцені, коли Братство відпливає з Лоріену, а Фродо дивиться на Ґаладріель, що віддаляється від нього:

"Невдовзі біла постать Володарки геть змаліла. Вона сяяла, мов скляне вікно на далекому пагорбі на заході сонця чи озеро, коли дивитися на нього з гори: кристал, кинутий на лоно землі".

Чи не натякає тут Толкін на зв'язок кришталевого фіалу і самої Володарки?

Фіал несе у собі небесне світло, якого бояться слуги пітьми. Але навіть коли Фродо чи Сем лише торкаються його — він повертає їм душевні сили і повертає надію, він допомагає перебороти звернену на Фродо волю назґула вдягнути Перстень, або пройти крізь невидиму стіну вежі Кіріт-Унголу, де орки тримали Фродо у полоні.

Сем з Фіалом Ґаладріелі

Заступництво, відновлення душевних сил, допомога проти сил зла — милості, які християнин отримує від Марії: «Маючи Її провідницею, не заблукаєш; кличучи Її, не занепадеш духом; доки пам'ятатимеш про Неї, не схибиш; доки тримає Вона тебе за руку, не впадеш; під Її покровом нема чого тобі боятися; якщо йде Вона перед тобою, то не стомишся; якщо явить тобі милість, досягнеш мети» — пише у 12 ст. святий Бернард Клервоський про Марію, чиє їм'я «тлумачиться як “Зірка Моря”».

Поглянь на зорю, поклич Марію

А ось іще цитата з цього ж тексту: «Коли насідають на тебе бурі спокуси, коли бачиш ти, що тягне тебе до скель погибелі, поглянь на зірку, поклич Марію. Коли накочуються вали гордині, або честолюбства, або ненависті, або заздрості — поглянь на зірку, поклич Марію. Якщо гнів, або жадібність, або бажання плотське люто нападають на тендітне суденце душі твоєї — поглянь на зірку, поклич Марію».

"Поглянь на зірку, поклич Марію" — і Фродо, і Сем, протистоячі Шелобі спочатку промовляють ім'я Ґаладріелі, а фіал або називається, або уподібнюється зорі. Ось Фродо:

Очі поволі підкрадалися ближче.

— Ґаладріель! — вигукнув він і, зібравши всю мужність, знову підняв Фіал. <...> 

Тоді, тримаючи над собою зорю та блискучий меч, Фродо, гобіт із Ширу, впевнено пішов назустріч очам. 

Ось Сем:

...Він сягнув лівою рукою за пазуху і знайшов те, що шукав: ... Фіал Ґаладріель. 

— Ґаладріель! — ледь чутно шепнув він ... І тоді раптом голос його звільнився, й у нього вирвалося мовою, якої він не знав: А Елберет Ґілтоніель / оменел палан-діріель, / ле наллон сі ді'нґурутос! / А тіро нін, Фануїлос!**

І при цьому він звівся на ноги і знову став гобітом Семвайзом, сином Гемфаста.

...Фіал ... палав, мов зоря, що, зістрибнувши з небесного склепіння, обпалює темний простір нестерпним світлом.

Цікаво що у сцені із Шелобою гобіти не одразу згадали про фіал. Якимось чином, мабуть як відповідь на потребу у захисті Ґаладріель з'являється Сему у видінні: 

"— Це пастка! — мовив Сем й узявся за руків'я меча; при тому він згадав про темряву кургану, звідки походив меч. «Шкода, що немає з нами старого Тома!» — подумав він. Тоді, поки він отак стояв — темрява довкола та чорнота відчаю і люті в його серці, — йому здалося, що він побачив світло: світло в уяві, майже нестерпно яскраве спочатку, ніби сонячний промінь для очей того, хто довго сидів у темній ямі. Потім світло розбилося на кольори: зелений, золотий, срібний, білий. Удалині, мовби на невеликій картинці, намальованій ельфійською рукою, він побачив Володарку Ґаладріель, яка стояла на лорієнському лузі, тримаючи в руках подарунки. «А тепер ти, Персненосцю, — почув він її голос, далекий, але виразний, — для тебе я приготувала оце»...

— Пане, пане! — крикнув Сем, і життя повернулося до його голосу. — Подарунок Володарки! Зоряна склянка! Світло для вас у темряві, таке вона сказала. Зоряна склянка!"

Тут Сем навіть не згадує Ґаладріель — він згадує Тома Бомбадила, в його асоціаціях нема ельфів — лише могильний курган. Але Ґаладріель з'являється сама.

Вінґілот — корабель Еаренделя

Vessel — посуд і корабель

Є ще один цікавий лінгвістичний момент: англійське слово "vessel" означає як "корабель" так і "посуд" (фіал) і обох значеннях використовується як у Біблії так і у релігійних текстах. Так, його вживає св. Бернард Клервоський коли каже про "тендітне суденце душі твоєї", а у посланні Павла до Римлян він уподібнює Бога до гончара, який створює з глини як "посудини гніву" так і "посудини милосердя" — людей достойних як гніву так і милосердя Божого. Тут також в англійському перекладі вживається слово "vessel" (тлумачний словник української мови теж вказує що слово "судина" має застаріле значення "корабель" та розмовне "посудина").

Тож, маючи на увазі таку синонімію слова vessel можна побачити що у небі, Еаренділа зі світлом його сильмарила несе корабель-vessel, а на землі, світло Еаренділа несе фіал-vessel. Тобто тут є лінгвістична подібність (ледь не тотожність), земного носія світла до небесного.

Сам Еаренділ теж уподібнюється святому: коли Фродо і Сем опиняються у лігві Шелоби і розуміють що Ґолум завів їх у пастку, Фродо дістає фіал і вигукує "Аія Еаренділ Еленіон Анкаліма!". Толкін у листі дає переклад цій фразі як "Радуйся, Еарендиле, найяскравіша з зірок", що є відсилкою до середньовічної поеми "Христос", де сказано "Радуйся, Еаренделе, найяскравіший з ангелів", тобто Фродо виголошує "молитву" до святого покровителя, реліквію якого він тримає у руці.

Підводячи підсумок, можна сказати що у фіалі поєднуються атрибути Ґаладріелі та Еаренділа:

• зоря Еаренділа,
• вода Дзеркала Ґаладріелі а також гірський кришталь, що у Середньовіччі вважався "скам'янілою" водою",
• морський мотив — корабель Еаренділа.

Все це добре відповідає символіці Діви Марії — Зорі Моря, що вказує шлях мандрівникам буремними морями життя.

Толкін про Ґаладріель і Діву Марію

Сам Толкін довго відповідав читачам що образ Ґаладріелі має ключову відмінність від образу Діви Марії. У листі до католицького священника-єзуїта П. Рорка Толкін дякує за думки щодо подібності Ґаладріелі до Діви Марії, проте називає її "розкаяною грішницею":

Мене особливо зацікавили ваші зауваження про Галадріель..... Мабуть, цей персонаж справді багато чим зобов'язаний християнському і католицькому вченню та уявленням про Марію, але насправді Галадріель була розкаяною грішницею: в юності вона була однією з тих, хто очолював бунт проти Валар (ангелічних хранителів). Наприкінці Першої епохи вона гордо відмовилася від прощення і дозволу повернутися. Їй відпустили провину, оскільки вона не піддалася останній, нездоланній спокусі заволодіти Кільцем для себе.

Лист №320 до П. Рорка, Т[овариство] І[суса] 4 лютого 1971

 

Тобто, за два роки до смерті Толкін вказує на те що Ґаладріель колись була грішницею і це, на його думку, робить її не схожою на Марію, адже згідно догматів католицької церкви Марія була безгрішною — непорочно зачатою, чистою від первородного гріха, і безгрішною взятою на небо.

Але у чернетках, які Толкін написав в останній рік свого життя, він вирішив прибрати грішні прагнення молодої Ґаладріелі — тепер вона збиралася відплисти у Середзем'я не задля слави і влади, а заради використання своїх талантів на благо інших. Мабуть ці зміни були зроблені для того щоб вона стала ближчою до образу Марії.

Чому він вирішив зробити ці зміни достеменно не відомо. Можливо це були зміни назустріч думкам читачів, які бачили у Ґаладріелі Марію. Подібні зміни не були якимось виключенням: однією з таких змін (причому опублікованою) була згадка про те що в Сірі Гавані Ґандалф приїхав на Скадуфаксі. У першому виданні кінь не згадувався і Толкін отримав багато листів про його долю.

Тож, як бачимо, сам автор визнав зв'язок образу Ґаладріелі та Діви Марії і у кінці свого життя вирішив підкреслити цю подібність у своїх текстах, хоча вони і не були опубліковані.

Листівка із зображенням Марії згідно образу
з Одкровення ("Жінка, зодягнена в сонце, а під
ногами її місяць, а на її голові вінок із
дванадцяти зір") на тлі зоряного неба.

Скульптурне зображення Марії, що має
під ногами місяць, а над головою — німб з 12 зірок.

Поєднання образів Марії, що “зодягнена в сонце, 
а під ногами її місяць” та Марії Stella Maris

__________

* Повний текст гімну:

Hail, Queen of heaven, the Ocean Star,

Guide of the wanderer here below,
Thrown on life’s surge, we claim thy care.
Save us from peril and from woe.
Mother of Christ, Star of the Sea,
Pray for the wanderer, pray for me.
O gentle, chaste and spotless maid
We sinners lift our prayers to thee.
Remind thy Son that He has paid
The price of our iniquity.
Mother of Christ, Star of the Sea,
Pray for the sinner, pray for me.

Радуйся, Царице Небесна, Зірко Океану,

Провідниця мандрівника що тут, внизу,

Кинуті на життєві хвилі, ми просимо твоєї опіки.

Врятуй нас від небезпеки і від горя.

Мати Христова, Зоря Морська,

Молись за мандрівника, молись за мене.

О лагідна, цнотлива і бездоганна дівице

Ми, грішні, підносимо до тебе свої молитви.

Нагадай Сину твоєму, що Він заплатив

за наші беззаконня.

Мати Христова, Зоря Морська,

Молись за грішника, молись за мене.

** Молитва незнайомою мовою відома у християнстві. Це глосолалія, або «дар говоріння мовами», дар Святого Духа. Людина, що має цей даром, може молитися, пророкувати і проповідувати Благу Звістку на зовсім незнайомих їй мовах. В даному випадку Сем, сам не знаючи того, звертається до "богині зірок" (або ангелічного духа) Елберет: "О Ельберет Запалювачка зірок, що з небес вдивляється в далечінь, до тебе я взиваю тепер у тіні смерті! О, поглянь на мене, Вічнобіла!". Цей текст дуже схожий на гімн ельфів до Елберет, який Фродо та Сем чують на початку своєї подорожі, але саме цих слів у ньому нема. Тобто Сем звертається до небес незнайомими йому словами, але вони максимально точно виражають його потребу в цей момент.