середа, 3 липня 2024 р.

Множина слова гноми (dwarves) — свідомий вибір чи помилка?

Гноми грають музику в гостях у Більбо. Ілюстрація Туве Янссон

Зазвичай у розповідях про творчість Толкіна цитують цей лист, де він пояснює чому він використовує нетипову множину для слова «гноми»:

«Навіть гноми (dwarfs) насправді зовсім не німецькі «гноми» (Zwerge, dweorgas, dvergar); щоб це підкреслити, я і кличу їх «dwarves». За своєю природою вони зовсім не злі і зовсім не обов'язково ворожі, і являють собою зовсім не подобу личинок, що розмножуються в камені, але один з різновидів втілених розумних створінь». (Лист до читача №156, 4 листопада 1954)

Проте ще у 1937-му році, коли книга "Гобіт" вийшла з друку, сам Толкін неочікувано для себе зрозумів що вживає не таке слово як усі інші:

«Жоден з рецензентів (яких я читав), при тому, що самі ретельно використовували правильну форму множини dwarfs [гноми], не прокоментував той факт (який я усвідомив лише завдяки рецензіям), що я використовую усюди «неправильну» форму множини «dwarves». Боюся, що це просто випадок особистої неправильної граматики, доволі шокуючий у філолога, але доведеться вживати її і надалі. Можливо, моєму гному (оскільки dwarf і Gnome є лише перекладами англійською приблизних еквівалентів істот з іншими іменами та доволі відмінними функціями у своєму власному світі) можна дозволити мати особливу форму множини. У всякому разі, справжня «історична» множина від dwarf (як teeth від tooth) — dwarrows: доволі гарне слово, але надто архаїчне. І все ж таки шкода, що я не вжив саме його». (Лист до видавця №17, 15 жовтня 1937)

Тож, як бачимо цей вибір був зроблений несвідомо, але Толкін знаходить для своєї помилки несуперечливе пояснення, приймає його як факт і використовує надалі. Цікаво також те, що у листах до різних адресатів він дає відмінні твердження. Видавцю, як своєму колезі, він описує труднощі з якими стикнувся і можливі шляхи їх подолання. Читачу він дає вже готову відповідь, що не дає можливість зазирнути "за лаштунки", проте робить сприйняття світу, описаного у його творі цілісним та внутрішньо несуперечливим. Тому, досліджуючи творчість Толкіна на основі тверджень з його листів, важливо звертати увагу на адресата цього листа; можливо іншій людині він відповів на таке саме питання інакше, з іншої точки зору.

P.S. Ніколай Епплє пише про множину слова "гноми": "Він (Толкін) дуже цікаво пояснює, як пишеться слово "гноми" у множині: dwarves. У сучасній англійській мові у множині було б "-fs". Він же пише через "-ves", як wolves ("вовки"), і каже: нехай сучасна норма ставиться до цього слова як до такого, що давно перейшов у сферу міфології: гномів не існує, це деяка минула в минуле реальність, зокрема мовна, - я ж ставлюся до гномів як до живих істот, що їх описують форми, які працюють за законами англійської мови".

Немає коментарів:

Дописати коментар