Торін Дубощит в екранізації "Гобіт" Пітера Джексона
«Мені "гноми" видаються схожими на юдеїв: чужинці в рідних своїх місцях, розмовляють місцевою мовою, але з акцентом, притаманним їхній власній мові...»
Із листа до Наомі Мітчисон 8 грудня 1955 року (лист №176)
Важко сказати в який момент Толкін помітив подібність долі гномів до долі юдеїв (точніше долі саме Торіна та його народу, бо інші народи гномів жили у своїх гірських королівствах). Але, вочевидь, коли він помітив цей зв'язок далі він посилювався і ставав все міцнішим.
Толкін був у дружніх стосунках із Сесілом Роутом — викладачем юдаїстики в Оксфорді, або, як його охарактеризував сам Дж.Р.Р., "висковченим істориком-юдеєм" (лист №55). Толкін також вибірково читав середньовічні тексти про єврейський народ та його історію, тож знання з цих джерел та знання з його власного напрямку дозволило знайти і поєднати спільні риси скандинавських та кельтських звичаїв із середньовічними уявленнями про євреїв та єврейські традиції.
Отже, народ Торіна — вигнанці з Еребору (королівства Під Горою), живуть серед інших груп, але не змішуються із ними і бережуть власну культуру. У "Гобіті" гноми зображені часом кумедними і незграбними (все-ж таки це дитяча казка), але здебільшого благородними, поважними, серйозними і гордими. Вони знані за своє вміння робити красиві та якісні речі — це спільна риса норвезьких гномів та середньовічне уявлення про єврейський народ. Войовничість гномів подібна до войовничості скандинавів, а також войовничості євреїв, яка описана в оповідях їх священної книги - Танаху що є основою "Старого заповіту" Біблії (принаймні, про це джерело пише дослідник Джон Рейтліфф, автор "Історії «Гобіта»").
Цікавою є історія узгодження і поєднання двох календарів - єврейського та кельтського, - у календарі гномів, як він описаний у "Гобіті".
Так само, як і єврейський календар "Рог-га-шана", початок року і місяців у календарі гномів залежить від фаз Місяця. У чернетках "Гобіта" День Дуріна (початок року) відзначали коли в перший місяць осені на небі з'являвся перший новий Місяць (молодик). У єврейському календарі це зазвичай трапляється у період від середини вересня до початку жовтня (тобто різниця із варіантом Толкіна у трактуванні початку осені десь два тижні).
Проте в кельтському календарі новий рік починається 1 листопада, з темної частини року — Самайну. Вочевидь щоб узгодити ці два календарі, в опублікованому тексті "Гобіта" новий рік у гномів починається в день, коли новий Місяць вперше з'являєтся на небі в останній місяць осені (тобто перший новий Місяць після 1 листопада).
(Прикметно що всі видані переклади "Гобіта" українською не мають посилань на фазу місяця. Так переклад Мокровольського, зроблений по виданню 1966 року, містить такий рядок: "Вони тоді гадали, що, може, дістануться до потаємних дверей на Самітній горі ще першого місяця осені “й, може, то буде Дурінів день”,— казали вони". Проте бачимо що йдеться саме про перший місяць осені. У перекладі Олени О'Лір "...досягнуть потайних дверей Самотньої Гори, – можливо, саме в останній місяць осені..." - тут вже останній місяць).
Дурін IV в серіалі "Персні Влади"
Ще одна цікава відмінність, яка проте не згадується в "Гобіті", це уявлення гномів про своє походження. Як відомо із "Сильмарилліону", гноми були створені валою Ауле. Гноми були обізнані про роль Ауле у своєму створенні і вважали його своїм творцем (і творцем своєї мови, про яку йтиметься далі). Хоча релігії як такої у світі Середзем'я нема, проте тут є теж цікава паралель у різниці між християнством та юдаїзмом: у гномів є свій особливий Творець, не такий як у інших народів Середзем'я серед яких вони живуть.
У інтерв'ю для радіо BBC у 1971 році, відповідаючи на питання щодо народів Середзем'я Толкін сказав про гномів: "Гноми, звичайно, цілком очевидно, чи не сказали б ви, що багато в чому вони нагадують вам євреїв? Їхні слова, очевидно, семітські, сконструйовані так, щоб бути семітськими".
Йдеться про мову гномів "Кгуздул" - аналог семітської мови подібний за звучанням і морфологією до івриту. Над цією мовою Толкін почав працювати в тридцяті роки, ще до виходу "Гобіта". Кгуздульскі назви гномських королівств "Кгазаддум" та "Ґабілґатгол" згадуються у ранніх версіях Сільмарилліону.
Проте, хоч кгуздул вже існував як мова гномів, у "Гобіті" він не був використаний. Навіть рунами, подібними до скандинавських, на гномській карті у "Гобіті" записані англійські слова. Мабуть так сталося через те що Толкін на той час не вважав що ця казка пов'язана із світом Середзем'я, і, відповідно, що гноми "Гобіта" не є "тими самими" гномами із "Сильмариліону".
Проте, на момент написання "Володаря Перснів" Толкін вже сприймав "Гобіта" як частину цього світу, тож тут ми дізнаємося про існування цієї мови. У додатках наприкінці книги про мову гномів сказано так:
«Гноми... навчилися мов людей, серед котрих вони селились. Однак потай... вони користувалися власною дивною мовою, яка мало змінилася з часом; бо вона стала радше мовою мудрості, ніж такою, яку засвоюють із дитинства, і вони дбали про неї та оберігали її як скарб минулого. Мало кому з інших народів вдалося її вивчити. У цій оповіді вона з’являється лише з назвами, які повідомив Ґімлі своїм товаришам, а ще — з бойовим кличем, який він вигукував у бою під Горнбурґом. Зрештою, ці слова не були таємними, і чули їх на полях багатьох битв іще коли світ був молодий: «Барук Казад! Казад ай-мену!» — «Сокири гномів! Гноми йдуть на вас!».
«Однак ім’я Ґімлі, як і імена всіх його одноплемінників, походить із Півночі (з мови людей). Їхні власні імена — таємні та справжні, імена «для своїх» — гноми не відкривали ніколи й нікому. Навіть на могилах вони їх не надписували».
Балін в екранізації "Гобіт" Пітера Джексона.
У «Володарі Перснів» є напис на могилі Баліна в Морії. Це один з небагатьох прикладів використання кгуздулу в книзі. Рунами на камені висічено напис: «Balin Fundinul uzbad Khazaddûmu» — «Балін, син Фундіна, володар Морії».
А це — загальна характеристика гномів, яка, у світлі всього вищесказаного грає новими барвами: "Гноми. Здебільшого це витривалий завзятий народ; вони потайні, роботящі, добре пам’ятають завдану кривду (і зроблене добро), люблять камінь, самоцвіти, цінують витвори майстерних рук більше, ніж те, що живе саме по собі. Але за природою вони не злі, й тільки поодинокі гноми служили Ворогові з доброї волі, чого би не приписували їм люди. Бо люди давнини жадали їхнього багатства і творіння їхніх рук, і між цими народами існувала ворожнеча".
* * *
Цікаві факти:
* У листі №324 Толкін відповідає на питання чи може прізвище Гемджі мати єврейське коріння: "Однак лінгва франка середньовічних єврейських спільнот була (як розповідав мені один мій друг, Сесіл Роут) французького або змішаного французько-провансальського характеру". Тобто, можна провести паралель із двома мовами, якими користувалися гноми - таємна "мова мудрості", не така, "що її засвоюють з дитинства" семітська Кгуздул та загальна давньоанглійська Вестрон; у євреїв - мова мудрості і традиції Іврит, якою написані священні книги, а для щоденного вжитку - мова на основі французької лексики (це у Середньовіччя, а нам більше відомий Ідіш, що має німецьку лексику).
Немає коментарів:
Дописати коментар