Золота доба Єлизавети І і католики

Королева Єлизавета І

Щодо "золотої доби" Єлизавети І і католиків. Сьогодні почув про цю королеву в неочікуваному контексті. У подкасті обговорювали історію ставлення до косметики. Виявляється розповсюджений образ Єлизавети І, яка щедро наносила білила на своє лице і фарбувала у яскраво-червоний колір губи не підтверджується свідоцтвами сучасників. Скоріше за все це — спроба очорнити її ім'я. В цю епоху використання косметики вважалося гріхом; так шекспірівський Клавдій у "Гамлеті" каже що його вчинок гірше за косметику: 

О, не такі гидкі в повії щоки,
Намащені циноброю й білилом,
Як вчинок мій, фарбований словами,
Який важкий тягар!

Тобто для нього вбивство брата і "намащені щоки" стоять приблизно на одному щаблі.

Цей образ королеви, що користується косметикою, розповсюджували папісти (тобто католики) — і їх нелюбов до монарха можна зрозуміти. 

Єлизавета прийшла до влади після короткого правління "Кривавої Мері" — королеви, що намагалася відновити в Англії католицьку церкву. Після неї на трон прийшла Єлизавета і почала укріплювати англіканство, заборонила публічні богослужіння і ввела штрафи за відмову відвідувати англіканські богослужіння. 

Шотландські католики спробували скинути Єлизавету і повернути до влади королеву-католичку (Марію Шотландську). Повстання закінчилося невдачею, але папа Пій V чомусь вирішив що католики перемогли і у 1570 році відлучив королеву Єлизавету від церкви, оголосив її єретичкою і звільнив її підданих від присяги. 

Його булла зробила життя католиків ще гіршим: католицизм став сприйматися як ознака потенційної нелояльності. Католики були вільні від присяги Єлизаветі, але водночас були вірні папі Римському — іншому монарху. Релігія стало питанням політичним.

За відмову від відвідування служб англіканської церкви запровадили штраф у 20 фунтів на місяць — сума, що перевищувала річний заробіток кваліфікованого ремісника. Перехід з англіканства до католицизму став вважатися державною зрадою, а католицьких священників страчували. Щоб запобігти заколотам у католицькі кола впроваджували агентів, кореспонденцію перехоплювали, а підозрілі контакти документували. Згодом для "папістських рекузантів" ввели вимогу перебувати не далі 5 миль від їхнього зареєстрованого помешкання, а злісних порушників могли вислати з країни. "Релігійне питання" стало питанням державної безпеки, а католицизм — ознакою політичного ризику для корони.

Тож "золота доба" Єлизавети І для католиків була часом репресій і переслідувань, а закони введені під час її правління остаточно скасували лише у 1888 році.