The Road Goes Ever On: A Song Cycle — це книга нот для пісень на вірші Дж. Р. Р. Толкіна, музику для яких написав англійський композитор Дональд Свон.
Повернувшись до Англії, я отримав дозвіл від видавництва George Allen & Unwin на використання текстів, а також можливість поспілкуватися з професором Толкіном. До того часу я вже відмовився від музичної версії O Orofarnë, Lassemista, Carnimírië! (плач Древлена за загиблою горобиною), оскільки хтось справедливо зауважив, що моя мелодія надто нагадує «Плач Дідони за Енеєм» Перселла. Натомість я написав музику до Namárië, прощальної пісні Галадріелі в Лотлоріені.
Прослухавши шість пісень, професор Толкін схвалив п’ять із них, але не сприйняв моєї мелодії до Namárië. Він сказав, що уявляв її інакше, і наспівав мені григоріанський спів. Я занотував його і протягом наступного тижня багато разів програвав під ельфійські слова. Безсумнівно, ця монодична лінія зі стародавньої музичної традиції ідеально виражала сенс тексту, особливо сумне слово Namárië і вигук Ai!. У моєму циклі пісень це могло би стати чудовим моментом паузи для рояля, який знову вступає у наступній композиції. Тож я лише додав вступ, інтерлюдію та коду. Отже, пісня №5 містить і текст, і музичну тему, створені професором Толкіном.
...Навесні 1966 року професор і місіс Толкін святкували золоте весілля, і ці пісні прозвучали як своєрідний концерт для їхніх гостей у коледжі Мертон, Оксфорд».
З передмови видно, що Толкін схвалив музику Свонна до своїх віршів, проте для сучасного слухача ця музика більш схожа на класичні твори, аніж на гобітські чи ельфійські пісні. Пісня Namárië, за словами Свонна, є аранжуванням мелодії, запропонованої самим Дж. Р. Р. Толкіном.
У ролику на YouTube представлено виконання всіх пісень зі збірки: за роялем грає сам композитор — Дональд Свонн, а вокальну партію виконує бас-баритон Вільям Елвін.
![]() |
| Обкладинка першого видання, 1968 р. |
.jpg)

Немає коментарів:
Дописати коментар