Ангельські чини, валари та майари

Ікона, що зображує дев'ять ангельских чинів 

Я помічав що у листах Толкіна до читачів він називає Валарів Лордами, ангелічними силами Середзем'я, намісниками Бога. А в листі 153 (точніше у невідісланій чернетці) він пише що вони — "Сили" або "Влади" Середзем'я, а з католицької точки зору — створені духи високого ангельського чину. Для мене все це звучало як синоніми, але дивувало що слово Сили іноді пишеться із великої літери.

А нещодавно я натрапив на сторінку з ієрархією янголів: де один з ангельських чинів називається Сили або Влади (Powers or Authorities). Таку назву він отримав, бо ці ангели "мають владу над злими силами, які вони здатні стримувати, не даючи їм заподіяти шкоду". І ця місія також перегукується із завданням Валарів — саме цим вони і мали займатися у Середзем'ї, проте не досягли у цьому великого успіху.

Як виявилось, інші ангельські чини також добре співвідносяться із сходинками ієрархії безсмертних створінь у толкінівському легендаріумі. Для початку подивимось на список ангельських чинів від вищих до нижчих:

Вищі чини:
1. Серафіми — уособлення Божественної любові.
2. Херувіми — уособлення Божественного знання.
3. Престоли — уособлення Божественного правосуддя та гармонії.

Середні чини:
4. Панування або Господства — керують рухом небесних тіл.
5. Сили (англ. Virtues — "чесноти") — керують земними стихіями.
6. Влади (англ. Powers або Authorities — "сили" або "влади") — захищають світ від злих сил, утримують демонів у встановлених Богом межах.

Нижчі чини:
7. Начала — направляють і захищають народи.
8. Архангели — захищають людей, здійснюють доручення Бога на Землі.
9. Ангели — охороняють і підтримують конкретних осіб (ангели-охоронці), сприяють молитвам і надихають.

Хоча валари в цілому відповідають шостому чину, проте є серед них і вищі сутності. Вісім наймогутніших з них називаються Аратари, вони "мають велич, що перевершувала інших валар". Серед них Манве — володар повітря і птахів, Ульмо — володар вод, Ауле — володар матерії, земних надр, Варда — володарка зірок, тощо. Вони нагадують ангелів п'ятого чину, які керують стихіями природи. Назва "Аратари" у Толкіна походить від слова "арата" — "високий, піднесений, благородний", що досить добре поєднується із англійською назвою чину Virtues ("чесноти").

Нижчими за валарів є духи-помічники — майари. Троє з них з'являються у Середзем'ї в людському тілі — це Ґандалф, Саруман та Радаґаст. Їх місія добре співвідноситься із третім ангельським чином — Началами, які направляють і захищають народи. Так Ґандалф подорожує Середзем'ям і допомагає своїми порадами правителям людей, гномів та ельфів у їх протистоянні злу. Цікаво, що в одному з листів Толкін пише що Ґандалф є ἄγγελος (ангелом) в строгому сенсі цього слова, як "посланець Володарів Заходу".

Як бачимо, валари та майари відповідають ангельським чинам з п'ятого по сьомий. А чи є хтось хто відповідає першим чотирьом чинам? За Толкіном, валари і майари — це духи, які увійшли у матеріальний всесвіт, а є й інші духи — айнури, що залишилися із Еру.

І тут ми бачимо відповідність із тим, що описував Діонісій Ареопагіт*, з якого і почалося вчення про ієрархію ангелів. Він вказував, що лише нижчі п'ять чинів можуть взаємодіяти із земним царством, тоді як чотири вищих завжди перебувають у присутності Бога. І саме по цьому принципу Толкін поділив своїх ангелічних духів — на тих, хто спустився у матеріальний світ і зв'язав себе з його існуванням, і тих, хто залишився біля Творця.

Залишилося два найнижчих чина — ангели та архангели. Як на мене, вони добре співвідносяться із ельфами та вищіми ельфами. Наприклад, Ґлорфіндель своїми подвигами (протистоянням із назґулами, перемогою над балроґом у Сильмарилліоні) може зрівнятися із Ґандалфом. Католицька традиція вважає архангелів воїнами, яки борються із силами зла безпосередньо на землі. Проте, окрім вождя небесного воїнства архангела Михаїла, католицька церква знає  цілителя — архангела Рафаїла та вісника — архангела Гавріїла.

Якщо ж вищий ельф відповідає архангелу, то звичайний ельф може відповідати ангелу. З цієї точки зору можна порівняти роль Леґоласа у Братстві Персня із ангелом-охоронцем, який оберігає своїх супутників від сил зла і (у книзі) надихає їх, розповідаючі давні легенди та перекази.

Можна не погодитись із порівнянням ельфів із ангелами, адже ангели мають бути безтілесними. Проте у світі Толкіна багато безсмертних істот мають фізичне тіло, або здатні його створювати. Ґандалф, Саруман, Радаґаст прибули у Середзем'я у людському тілі, через яке вони відчувають біль і знають що таке страждання. Саурон має фізичне тіло і чотирипалу руку (і не відрощує собі п'ятий палець). І ельфи, і валари не можуть покинути межі матеріального світу до кінця його існування.

З іншого боку ельфи належать до іншого покоління творінь Еру, тому, звичайно ельфи не можуть перетнути межу, що відділяє створіння цього світу та духів, що брали участь у його творенні і лише потім увійшли в нього. Проте, як пише Толкін, тільки гобіти, що взаємодіяли із ельфами** (як Фродо і Сем) отримують можливість у смертельній небезпеці звернутися за захистом до вищих сил. Яскравим прикладом є Сем, який вигукуючи не зрозумілі йому самому слова, звертається ельфійською мовою до Елберет під час двобою із Шелоб і отримує небесне заступництво.

Тож, хоч Толкін не називає ельфів "ангелічними духами", проте вони виступають важливою ланкою між небесними силами та людьми чи гобітами. Своєю безсмертністю вони дотичні до світу ангелів***, а своєю прив'язаністю до кіл цього світу — до світу людей.

У підсумку можна сказати що Толкін використав християнську ієрархію янголів для створення ієрархії безсмертних істот у світі Середзем'я. Айнури відповідають вищим чотирьом чинам ангелів, що не взаємодіють із проявленим світом, Валари і Майари — трьом вищим чинам, що взаємодіють із ним, а прообразами ельфів є два найнижчих чини.

Дев'ять ангельських чинів на картині
"Взяття Пресвятої Діви Марії в небесну славу"
Художник — Франческо Боттічіні, 1475-1476

__________

*) Цієї ж думки притримується Фома Аквінський у "Суммі Теології". Викладення його поглядів можна прочитати у "Енциклопедії Ангелів" (1950, с. 350): "God sends angels to minister to his purposes in the bodily world. Only five of the nine orders of angels are sent for the external ministry; the superior angels are never sent".

**) Про посередництво ельфів йдеться у листі 153: "По допомогу вони можуть звернутися до Валара (наприклад до Ельберет), як католик до святого, хоча, без сумніву, знають, що влада Валарів обмежена і похідна, як і він сам. Але це «первісна епоха»: можна сказати, що ці люди ставляться до Валарів, як діти до своїх батьків або безпосередніх дорослих начальників, і хоча вони знають, що є підданими короля, він не живе в їхній країні і не має там ніякого житла. Я не думаю, що гобіти практикували якусь форму поклоніння чи молитви (хіба що через виняткові контакти із ельфами)".

***) Є також приклади де Толкін використовує алюзії на інші твори наповнені християнською символікою і там, де має з'явитися сонм ангелів у Толкіна з'являються ельфи.

P. S. Ідея порівняти толкінівську і католицьку ієрархію ангелів певний час жевріла у мене в голові аж поки я не натрапив на згадку про те, що між ними існує певний зв'язок у книзі  католицького автора Стретфорда Кальдекота "Сила персня: духовні погляди у Володарі Перснів" (Stratford Caldecott, The power of the ring: The Spiritual Vision Behind The Lord of the Rings, 2005, p. 77) і виришив що варто в цьому зв'язку розібратися. Ось що пише Кальдекотт:

«У певному сенсі Толкін, можливо, і справді вірив у Валар, або Влади — або, принаймні, у щось схоже. Безсумнівно, він ґрунтувався на християнському вченні про дев'ять ангельських чинів (серафими, херувими, престоли, панування, влади, сили, начала, архангели й ангели). Католицька традиція визнає ієрархію створених духів, або Розумінь, які беруть участь (неодмінно під Господнім «керівництвом» або в Його «оркестровці») в улаштуванні всесвіту й управлінні ним».

* * *

Джерела:

Ієрархія ангелів: українською, англійською
Валари, етимологія, аратари

Цитати з листів:

131 The cycles begin with a cosmogonical myth: the Music of the Ainur. God and the Valar (or powers: Englished as gods) are revealed. These latter are as we should say angelic powers, whose function is to exercise delegated authority in their spheres (of rule and government, not creation, making or re-making).

153 The immediate 'authorities' are the Valar (the Powers or Authorities): the 'gods'. But they are only created spirits – of high angelic order we should say, with their attendant lesser angels – reverend, therefore, but not worshipful*

 
*) There are thus no temples or 'churches' or fanes in this 'world' among 'good' peoples. They had little or no 'religion' in the sense of worship. For help they may call on a Vala (as Elbereth), as a Catholic might on a Saint, though no doubt knowing in theory as well as he that the power of the Vala was limited and derivative. But this is a 'primitive age': and these folk may be said to view the Valar as children view their parents or immediate adult superiors, and though they know they are subjects of the King he does not live in their country nor have there any dwelling. I do not think Hobbits practised any form of worship or prayer (unless through exceptional contact with Elves).

156 So God and the 'angelic' gods, the Lords or Powers of the West, only peep through in such places as Gandalf's conversation with Frodo

There are naturally no precise modern terms to say what he was. I wd. venture to say that he was an incarnate 'angel'– strictly an γγελος:2 that is, with the other Istari, wizards, 'those who know', an emissary from the Lords of the West, sent to Middle-earth, as the great crisis of Sauron loomed on the horizon.

Why they should take such a form is bound up with the 'mythology' of the 'angelic' Powers of the world of this fable. At this point in the fabulous history the purpose was precisely to limit and hinder their exhibition of 'power' on the physical plane, and so that they should do what they were primarily sent for: train, advise, instruct, arouse the hearts and minds of those threatened by Sauron to a resistance with their own strengths; and not just to do the job for them. They thus appeared as 'old' sage figures. But in this 'mythology' all the 'angelic' powers concerned with this world were capable of many degrees of error and failing between the absolute Satanic rebellion and evil of

Morgoth and his satellite Sauron, and the fainéance of some of the other higher powers or 'gods'

He might have added: 'for that purpose I was sent to Middle-earth'. But by that he would at the end have meant more than at the beginning. He was sent by a mere prudent plan of the angelic Valar or governors; but Authority had taken up this plan and enlarged it, at the moment of its failure.

They had (I imagine) no petitionary prayers to God ; but preserved the vestige of thanksgiving. (Those under special Elvish influence might call on the angelic powers for help in immediate peril or fear of evil enemies.†)

†) 'There is only one 'god': God, Eru Ilúvatar. There are the first creations, angelic beings, or which those most concerned in the Cosmogony reside (of love and choice) inside the World, as Valar or gods, or governors; and there are incarnate rational creatures. Elves and Men, of similar but different status and natures

257 'The Music of the Amur', defining the relation of The One, the transcendental Creator, to the Valar, the 'Powers', the angelical First-created, and their pan in ordering and carrying out the Primeval Design.

268 Gandalf was not 'dying', or going by a special grace to the Western Land, before passing on 'beyond the circles of the world': he was going home, being plainly one of the 'immortals', an angelic emissary of the angelic governors (Valar) of the Earth.

286 Their place is taken by the persons referred to as the Valar (or Powers): angelic created beings appointed to the government of the world.

297 The L.R., dealing with the relations of Elves and Men and Valar (the angelic Guardians) and therefore the chief backward links if (as I then hoped) the Silmarillion was published.

320 in her youth a leader in the rebellion against the Valar (the angelic guardians).

325 The angelic immortals (incarnate only at their own will), the Valar or regents under God, and others of the same order but less power and majesty (such as Olórin = Gandalf) needed no transport, unless they for a time remained incarnate, and they could, if allowed or commanded, return.

Цитати з Tolkien Gateway:

Aratar is the plural of arata ("high, lofty, noble"),[5]

The word vala is Quenya for "(angelic) power" and derives from the root BAL, having to do with mightiness and power. The Primitive Quendian form of the word was bálā, pl. bal-ī.[23] Related words suggested authority or divinity, eg. vala- ("to rule").[24]