![]() |
| Кельн, Німеччина, приблизно 1200 рік |
Шукав ілюстрації для обговорення реліквій, пов'язаних із Ґаладріеллю у "Володарі Перснів" з точки зору християнської традиції. Знайшов декілька цікавих картинок, вирішив, що не варто пропадати цій красі.
Реліквії у християнстві — це предмети, пов'язані з життям святих (наприклад особисті речі), їх тіла, або частки їх тіл, тощо. Вважається що оскільки під час Другого пришестя люди будуть відроджені в їх тілах, між душею святого і залишками його тіла зберігається певний зв'язок, завдяки чому реліквії мають особливі якості.
![]() |
| Релікварій у вигляді руки, 12 ст. |
Реліквії зберігалися у спеціальних контейнерах — релікваріях. Це могли бути красиво оздоблені скрині чи домовини. Релікварій міг своєю формою відтворювати собор, в якому знаходився, або предмет, чи частину тіла, яку він зберігав: частки хреста зберігалися в релікварії у формі хреста, а релікварій у формі ноги зберігав частку ноги святого.
У контейнерах іноді робили віконечка, через які віряни могли подивитися на саму реліквію і хоча б завдяки своєму зору вступити у взаємодію із святим. А віконечка робили із гірського кришталя або зі скла.
Але деякі релікварії були зроблені цілком з гірського кришталя і оздоблені золотом та дорогоцінним камінням.
![]() |
| Релікварій-яблуко, Рейнська область, майстерня Ніколауса Верденського, бл. 1185 р. |
Цікаво що деякі релікварії були зроблені з вже готових предметів, що походили з Єгипту, де у 10 ст. розквітло мистецтво виготовлення посуду з різних видів каменю: яшми, онікса та гірського кришталю. Це почали робити у Візантії, де демонстрація реліквій у ритуалі богослужіння відома з 12 ст. Такі переносні релікварії називають монстранціями від латинського monstrare — показувати. Кришталеві вироби з Візантії у Європу привозили венеційські купці і далі вони ставали основою для релікваріїв різних розмірів і форм.
Про рибу подробиць знайти не вдалося, хоча єгипетське походження на одному з сайтів було вказано. Але є предмети з добре описаною історією.
![]() |
| Релікварій, золота оправа виготовлена у Венеції, 1350 р. Кришталевий напівмісяць з арабським написом "Халіфу Аль-Захіру", 1036 рік |
Наприклад, у 1350 році з кришталевого напівмісяця, виготовленого у Єгипті у 1036 році у Венеції створили релікварій.
Багато маленьких релікваріїв створювалося з кришталевих пляшечок для парфумів чи ароматичних масел.
![]() |
| Флакон: Єгипет, межа 9-10 ст. Оправа: Італія, 16 ст. |
Цей флакон цікавий тим що на ньому можна побачити "французьку" геральдичну лілію. Вікіпедія, проте каже що цей символ використовувався ще у Месопотамії.
![]() |
| Флакон, який не став релікварієм. Єгипет або Сирія, 10-11 ст. Висота 6,5 см. |
![]() |
| Кришталевий флакон, Єгипет, 10-11 ст., Оправа — срібло, 14 ст. |
Останній флакон-релікварій також поєднує арабський напис "Благословення власнику" із написом латиною на верхньому кріпленні: "+CPL:BAT:MRE" що є скороченням від "Capillus Beate Marie" — "Волосся Діви Марії". Він знаходиться в колекції Британського музею з 1897 року.
Взагалі у Венеції везли не тільки дрібні вироби, але й великі глеки, проте на роль релікварія вони не підходили, хоча їм також додавали оправу і робили "вдосконалені" вироби.
![]() |
| Глек з гірського кришталю, фатимідський Єгипет бл. 1000 р., висота 19,5 см |
![]() |
| Глек з муфлонами. Абасидський Ірак, межа 9-10 ст., висота 17,5 см (без оправи). Оправа — Візантія |
Ось так арабське і західне мистецтво поєднувалося у релікваріях раннього Середньовіччя, а написи латиною сусідять із арабськими написами з іменами халіфів.
![]() |
Глек з левами. Фатимідський Єгипет. Межа 10-11 ст. Золота оправа — Jean-Valentin Morel (Франція), 1854 |











Немає коментарів:
Дописати коментар