Беорн, як про нього розповідає Ґандалф "міняє свою власну шкуру: часом набуває подоби велетенського чорного ведмедя, часом – кремезного та дужого чорнявого чоловіка зі здоровенними руками й величезною бородою. ...Одні кажуть, що він ведмідь, який походить із великого стародавнього роду гірських ведмедів, які жили в горах, доки туди не прийшли велетні. Інші кажуть, що він чоловік, чиїми предками були перші люди, котрі жили в цих землях до того, як сюди внадився Смоґ та інші дракони..."
З цих слів виходить що іноді він буває людиною, іноді ведмедем. При цьому у нього складний характер: "У гніві він страшний, зате доволі лагідний, коли в доброму гуморі. Однак попереджаю вас: розгнівати його легко". Він живе далеко від людей, проте у гарних стосунках із тваринами: "тримає худобу та коней, майже таких самих чудесних, як він сам. Вони працюють на нього і розмовляють із ним. Він їх не їсть – ані не полює на диких звірів. Натомість тримає вулики – багато вуликів із великими лютими бджолами – і харчується переважно вершками та медом". Далі ми бачимо що коні повідомляють Беорна про гостей, поні і хорти розставляють меблі для вечері, а вівці накривають столи.
Видно що Беорн навіть більше схильний до взаємодії із тваринами і живе на самоті, далеко від людей, хоча його будинок однозначно людський. Беорн водночас є частиною двох світів: світу людей, та світу тварин.
Ця дуальність відображена в імені Беорна. По-перше у давньоанглійській мові beorn означає "принц, дворянин, воїн"* або поетичне "чоловік". Проте Корі Олсен пише** що у цього слова є також значення "ведмідь".
У книзі "The Ring of Words"*** вказують що це слово походить від давньоскандинавського björn, "ведмідь". Також ця книга коментує слово skin-changer, яким Ґандалф називає Беорна (в українському перекладі це слово перекладено як "він міняє шкури"). Це слово використав колега Толкіна, Е. В. Ґордон у своїй книзі "Вступ до давньоскандинавської мови". Пояснюючи походження слова "берсерк" він писав: "Берсерки напевно називался "ведмежими сорочками" (ber — "ведмідь", serker — "сорочка, шкіра") через повір'я що вони були skin-changers (міняли шкіру)... [Берсерк був] диким воїном, на якого, наче божевілля, сходила несамовита лють" а також що скоріш за все існувало повір'я що берсерки "отримували надлюдську силу від своєї тваринної (анімальної) природи".
Це описання берсерка перегукується з тим, як ми бачимо Беорна в кінці книги, у "Битві п'ятьох армій":
"В останню мить з’явився Беорн – ніхто не знав, звідкіля він узявся. Він прийшов сам, у ведмежій подобі, й у своїй люті здавався заввишки мало не з велетня.
Його рев нагадував гуркіт гармат і барабанів, він розкидав зі своєї путі вовків і ґоблінів, немов пір’їнки. Напавши на них із тилу, він прорвався крізь їхнє кільце, ніби вихор. Ґноми все ще боронились, обступивши своїх ватажків на невисокому круглому пагорбі. Тоді Беорн нахилився, підхопив Торіна, який упав, протятий списами, і виніс його з бойовища.
Він швидко повернувся, і лють його подвоїлася, так що ніхто не міг йому протистояти, і жодна зброя, здавалося, його не вражала".
Тож ім'я Беорна дуже йому пасує і характер персонажа втілює міфологічні смисли і повір'я пов'язані з цим словом. Як казав сам Толкін "У моєму випадку спершу виникає ім'я, а потім уже — історія".
* * *
P.S. Цікаво, що Толкін не одразу дав Беорнові це ім'я. Джон Ратліф у книзі "Історія Гобіта"**** знайшов у чернетках свідоцтво того що на ранньому етапі цей персонаж мав ім'я Medwed, проте мабуть Толкін вирішив що додавати до англійських та скандинавських слів ще й слов'янські буде занадто.
_______
* The Lord of the Rings. A readers companion. W.G.Hammond & C. Scull p. 207. https://archive.org/details/lordofringsreade0000hamm/page/206/mode/2up?view=theater
** Exploring J.R.R.Tolkien's The Hobbit, Corey Olsen, 2013, p. 130. https://archive.org/details/exploringjrrtolk0000olse_g5x7/page/130/mode/2up Це твердження також міститься в книзі "Анотований Гобіт", 1988, p. 125 https://archive.org/details/annotatedhobbit0000doug/page/124/mode/2up?view=theater
*** The Ring of Words: Tolkien and the Oxford English Dictionary, 2009, pp. 95-96. https://archive.org/details/ringofwordstolki00gill/page/94/mode/2up?view=theater
**** A Brief History of the Hobbit, John D. Rateliff, 2015, p. 128 https://archive.org/details/briefhistoryofho0000rate/page/128/mode/2up?view=theater
На основі PPP episode 067
Немає коментарів:
Дописати коментар