Карти Середзем'я у першому виданні "Володаря Перснів"

З листів Толкіна у видавництво видно що він приділяв картам велику увагу і бачив у них велику цінність для читача: "Щонайменше одна (яка, в такому разі, має бути доволі великою) абсолютно необхідна" - писав він у видавництво. Протягом роботи над "Володарем Перснів" Толкін створював, вносив зміни і писав коментарі у свою робочу карту. У тому ж листі він писав: "у такій історії аж ніяк не можна підганяти мапу під розповідь, треба спершу накреслити карту й узгоджувати розповідь із нею". Частини її переклеювалися, коли кількість виправлень була вже надто великою. В цьому сенсі найбільше детальних виправлень вносилося у частину, що відтворює географію Ґондору та Рохану.

Робоча карта Середзем'я, яку використовував Толкін у 1940-х роках. 

Лінії сітки йдуть кожні 2 см, що відповідає 100 милям на місцевості.

Можна побачити що карта розкреслена на квадрати - цей метод іде від військового досвіду Толкіна - сам він, так само як і його молодший син Крістофер в свій час були офіцерами Британської армії.

Проте, хоча карта існувала, її треба було перемалювати у вигляді, придатному до видання разом із книгою. Але тут Толкіна спіткала невдача. 

На початку жовтня 1953 він пише у видавництво: "Карти. Не знаю, що робити. Просто-таки в паніці. Вони абсолютно необхідні, причому терміново; але накреслити їх не можу - і все тут. Я на них прірву часу вбив - а результату ніякого. Відсутність уміння плюс нервування. Крім того, обриси і пропорції "Шира", яким його описано у творі, ніяк неможливо (моїми силами) втиснути в межі сторінки; не кажучи вже про те, що за такого розміру жодної інформації з мапи не витягнеш..."

Довелося залучити до цієї справи Крістофера, за допомогою якого їм вдалося вкластися у терміни і вчасно підготувати карти. Ось як це описує Толкін: "Мені довелося вдатися до допомоги сина - К. Т. або К. Дж. Р. Т., як свідчать скромні ініціали на картах, - визнаного знавця "гобітознавства". ...Мені довелося присвятити чимало днів - останні три я практично не їв і не спав - малюванню, зміні масштабу та припасуванню великої карти, над якою він потім пропрацював 24 години (з 6 ранку до 6 ранку, не лягаючи) - і перемалював-таки, ледве-ледве вклавшись у термін".

У сучасних дешевих виданнях карту Середзем'я часто друкують одним кольором і максимум на один розворот, але ось як вона виглядала у першому виданні Володаря Перснів. Видно що для автора карта і насправді була дуже важливою частиною книги:

Карта Середзем'я в першому томі "Володаря Перснів"

Трохи меншу карту Рохану і Гондору видали разом із третім томом книги:

Карта Рохану і Ґондору у третьому томі "Володаря Перснів"

А це загальний вид карти:

На обох картах, в кутку карти, під вказівником сторін світу є ініціали Крістофера: C.J.R.T. (Christopher John Reuel Tolkien). Саме він накреслив карту для публікації разом із книгою:

Наприкінці наведу більш розгорнуті цитати з листів Толкіна щодо карт.

З листа №137 До Рейнера Анвіна 11 квітня 1953 року:

"...Я нарешті закінчив редактуру для друку - сподіваюся, аж до останньої коми! - Частини I "Володаря Перснів": "Повернення Тіні", Книги I і ІІ. ...

Мене турбують карти. Щонайменше одна (яка, в такому разі, має бути доволі великою) абсолютно необхідна. Думаю, знадобляться три: 1. карта Ширу; 2. карта Гондору; і 3. Загальна маломасштабна карта всього театру подій. Зрозуміло, вони існують, хоча й не в тому вигляді, що годиться для відтворення, - бо, звісно ж, у такій історії аж ніяк не можна підганяти карту під розповідь, треба спершу накреслити карту й узгоджувати розповідь із нею".

З листа №141 в "Аллен енд Анвін" 9 жовтня 1953 року:

"...Карти. Не знаю, що робити. Просто-таки в паніці. Вони абсолютно необхідні, причому терміново; але накреслити їх не можу - і все тут. Я на них прірву часу вбив - а результату ніякого. Відсутність уміння плюс нервування. Крім того, обриси і пропорції "Шира", яким його описано у творі, ніяк неможливо (моїми силами) втиснути в межі сторінки; не кажучи вже про те, що за такого розміру жодної інформації з мапи не витягнеш...

На мій погляд, карти слід виконати як слід. ... Навіть за невисокої ціни в книзі мають бути колоритні карти, які є чимось більшим, ніж просто покажчик до тексту. Я цілком міг би намалювати карти, що відповідають тексту. Мене ставлять у глухий кут лише спроби урізати їх, зробити безбарвними (і в словесному плані, і в іншому), звести до чорно-білого убозтва, у масштабі настільки дрібному, що й слів не розбереш".

187 З листа X. Коттону Мінчину (чернетка). 16 квітня 1956 року.

"Як незмінно виявляють аспіранти, хоч би який довгий термін їм був відпущений, хоч би як ретельно працювали вони над своєю працею і примітками, у фіналі, коли крайній термін здачі дисертації стрімко наближається, завжди починається поспіх. Ось так вийшло і з цією книгою, і з картами теж. Мені довелося вдатися до допомоги сина - К. Т. або К. Дж. Р. Т., як свідчать скромні ініціали на картах, - визнаного знавця "гобітознавства". Причому обидва ми не мали повної свободи дій. Пам'ятаю, коли стало зрозуміло, що "загальної карти" для останньої Книги недостатньо, або, скоріше, що по ній недостатньо докладно простежуються пересування Фродо, рохіррім і Арагорна, мені довелося присвятити чимало днів - останні три я практично не їв і не спав - малюванню, зміні масштабу та припасуванню великої карти, над якою він потім пропрацював 24 години (з 6 ранку до 6 ранку, не лягаючи) - і перемалював-таки, ледве-ледве вклавшись у термін".