Карлик Мімір у Толкіна, Вагнера та Юнга

У листі Толкіна є місце де він відкидає порівняння "Володаря Перснів" із "Кільцем Нібелунгів". Він пише: "Обидва кільця були круглими, і на цьому подібність завершується" (лист №229). Але якщо подивитись на творчість Толкіна за межами цієї книги, то можна знайти додаткові приклади схожих сюжетів.

Мім благає зберегти його життя

У Сильмарилліоні є персонаж — дрібногном Мім (Mîm). Дрібногноми (petty dwarves) у Толкіна — це гноми-вигнанці, які жили потайки і стали дрібнішими за інших гномів. Цей гном потрапив у полон до орків і розповів їм що Турін і його поплічники живуть в його печері, звідки роблять напади на прислужників Морґота. Через цю зраду Міма, орки нападають на табір Туріна, беруть його у полон, а всіх інших вбивають. Пізніше Мім забрав собі намисто Наугламір, в яке гноми Синіх Гір вставили один з сільмариллів. Коли ж Хурін, батько Туріна, знаючи про зраду, вбив Міма і забрав намисто, гном перед смертю прокляв Наугламір, що призвело до подальших смертей серед ельфів.

(Як відомо, гноми у Толкіна взялися зі списку карликів "Старшої Едди", тож гноми і карлики в цьому контексті — синоніми).

Маленький Зіґфрід та Міме

У Вагнера, в "Кільці Нібелунгів" є персонаж — карлик-коваль Мім, що, як названий батько, виховав Зігфріда і хотів щоб той, коли виросте, вбив дракона Фафніра (дракон заволодів Кільцем, яке дає необмежену владу). Але справжнім наміром Міма було дочекатися перемоги Зігфріда, а потім вбити його і повернути Кільце у власність своєї сім'ї. При цьому коли Вотан забрав Кільце у брата Міма, Альбериха, той наклав на нього прокляття — Кільце буде приносити нещастя тому, хто ним володіє.

Як бачимо, тут є цілий набір подібних мотивів: герой, що живе у карлика; проклятий скарб, що приносить нещастя власнику; скарб проклятий або самим карликом, або його братом в момент, коли цей скарб в нього забирають; карлик зраджує героя; обидва карлика мають схожі імена — Мім або Міме.

Здавалося б — обидва автори надихалися скандинавською міфологією, чому б їм не прийти до цього сюжету незалежно одне від одного?

Проблема в тому, що хоча свій сюжет Вагнер взяв з міфології, у "Старшій Едді" є сюжет де коваль виховує Сіґурда (нім. Зігфріда), щоб той вбив дракона Фафніра. Проте коваля звуть Реґін. Саме Ваґнер змінив ім'я коваля на Міме — так звуть легендарного коваля у німецьких міфах. Отже Толкін надихався саме вагнерівською версією цієї легенди. (У листі №131 Толкін пише: "Турін: персонаж, (як сказали б ті, кому подобаються такого роду міркування, хоча користі від них трохи), який успадкував низку рис Сігурда Вельсунга, Едіпа та фінського Куллерво").

* * *

Юнг, пророк Ілля та Соломія

У Юнга в "Червоній книзі", яка описує його видіння є епізод де з'являється Мім (Mime). У нього перетворюється співбесідник Юнга, пророк Ілля. У попередніх епізодах Юнг з ним довго розмовляв і заходив у його дім. Проте в цьому епізоді з Іллєю трапляється щось незвичне:

"Ілля спускається з каменя, його постать стає все меншою і меншою, і врешті стає карликовою, не схожою на нього самого.

Я питаю: "Хто ти?"

"Я Мім, і я покажу тобі джерела. Зібране світло стає водою і з вершини тече багатьма струмками в долини землі". Потім він пірнає в ущелину. Я йду за ним у темну печеру. Чую дзюрчання джерела. Чую голос карлика знизу: "Ось мої криниці, хто вип'є з них, той стане мудрим".

Але я не можу сягнути вниз. Втрачаю відвагу. Виходжу з печери і в сумнівах ходжу туди-сюди по двору. Все здається мені дивним і незбагненним. Тут самотньо і гробова тиша. Повітря чисте і прохолодне, як на найвіддаленіших висотах, навкруги дивовижний потік сонячного світла, велика стіна оточує мене. По каменю повзе змій. Це змій пророка. Як він потрапив із підземного світу у світ надземний? Я йду за ним і бачу, як він вповзає в стіну. Почуваюся дивно: там стоїть маленький будиночок з портиком, крихітний, притиснутий до скелі. Змії стають нескінченно малими. Мені здається, що і я зменшуюся. Стіни збільшуються, перетворюючись на величезну гору, і я бачу, що внизу, на дні кратера в підземному світі, і стою перед будинком пророка. Він виходить з дверей свого будинку".* 

У перекладі "Червоної книги" під редакцією Сону Шамдасані коментар щодо Міма відсилає до карлика з "Кільця Нібелунгів". Але таке трактування залишає незрозумілим образ джерел мудрості.

Проте коваль Мім (Mime) також відомий як Мімір (д.-сканд. Mímir): деякі словники вказують що Mime — це германізована форма скандинавського Mimir. Наприклад в норвезькому варіанті німецької легенди** про коваля Mime його звуть Mimir.

Одін (ліворуч) наближається
до колодязя Міміра
під світовим деревом Іггдрасіллем

А Мімір (д.-сканд. Mímir або англікована форма Mim або Mimer) у скандинавській міфології — це ім'я велетня, який має колодязь (чи джерела), вода якого дає мудрість тому, хто її випив. За легендою Одін віддав своє око за можливість випити цієї води.

З тексту Юнга видно що спочатку все зменшується (Ілля, змії), потім "начебто" зменшується сам Юнг і водночас для нього все збільшується (стіни, будинок Іллі). Таким чином відбувається зміна перспективи — щось маленьке і віддалене стає близьким і великим. Можливо Юнг як раз використовує цю неоднозначність імені: здається що Ілля перетворюється на карлика Міма, але те що Мім володіє джерелами мудрості показує що він насправді — велетень Мім, а отже це "зменшення" тільки видиме, "оптичне", як буває коли ми дивимось на великий за розміром предмет з великої відстані.

_______

* Переклад українською Катерини Любонько.
** Німецький епос — "Biterolf und Dietleib", норвезький варіант — "Thidrekssaga"