![]() |
| Мім благає зберегти його життя |
(Як відомо, гноми у Толкіна взялися зі списку карликів "Старшої Едди", тож гноми і карлики в цьому контексті — синоніми).
![]() |
| Маленький Зіґфрід та Міме |
Як бачимо, тут є цілий набір подібних мотивів: герой, що живе у карлика; проклятий скарб, що приносить нещастя власнику; скарб проклятий або самим карликом, або його братом в момент, коли цей скарб в нього забирають; карлик зраджує героя; обидва карлика мають схожі імена — Мім або Міме.
Здавалося б — обидва автори надихалися скандинавською міфологією, чому б їм не прийти до цього сюжету незалежно одне від одного?
Проблема в тому, що хоча свій сюжет Вагнер взяв з міфології, у "Старшій Едді" є сюжет де коваль виховує Сіґурда (нім. Зігфріда), щоб той вбив дракона Фафніра. Проте коваля звуть Реґін. Саме Ваґнер змінив ім'я коваля на Міме — так звуть легендарного коваля у німецьких міфах. Отже Толкін надихався саме вагнерівською версією цієї легенди. (У листі №131 Толкін пише: "Турін: персонаж, (як сказали б ті, кому подобаються такого роду міркування, хоча користі від них трохи), який успадкував низку рис Сігурда Вельсунга, Едіпа та фінського Куллерво").
* * *
![]() |
| Юнг, пророк Ілля та Соломія |
"Ілля спускається з каменя, його постать стає все меншою і меншою, і врешті стає карликовою, не схожою на нього самого.
Я питаю: "Хто ти?"
"Я Мім, і я покажу тобі джерела. Зібране світло стає водою і з вершини тече багатьма струмками в долини землі". Потім він пірнає в ущелину. Я йду за ним у темну печеру. Чую дзюрчання джерела. Чую голос карлика знизу: "Ось мої криниці, хто вип'є з них, той стане мудрим".
Але я не можу сягнути вниз. Втрачаю відвагу. Виходжу з печери і в сумнівах ходжу туди-сюди по двору. Все здається мені дивним і незбагненним. Тут самотньо і гробова тиша. Повітря чисте і прохолодне, як на найвіддаленіших висотах, навкруги дивовижний потік сонячного світла, велика стіна оточує мене. По каменю повзе змій. Це змій пророка. Як він потрапив із підземного світу у світ надземний? Я йду за ним і бачу, як він вповзає в стіну. Почуваюся дивно: там стоїть маленький будиночок з портиком, крихітний, притиснутий до скелі. Змії стають нескінченно малими. Мені здається, що і я зменшуюся. Стіни збільшуються, перетворюючись на величезну гору, і я бачу, що внизу, на дні кратера в підземному світі, і стою перед будинком пророка. Він виходить з дверей свого будинку".*
У перекладі "Червоної книги" під редакцією Сону Шамдасані коментар щодо Міма відсилає до карлика з "Кільця Нібелунгів". Але таке трактування залишає незрозумілим образ джерел мудрості.
Проте коваль Мім (Mime) також відомий як Мімір (д.-сканд. Mímir): деякі словники вказують що Mime — це германізована форма скандинавського Mimir. Наприклад в норвезькому варіанті німецької легенди** про коваля Mime його звуть Mimir.
![]() |
| Одін (ліворуч) наближається до колодязя Міміра під світовим деревом Іггдрасіллем |
З тексту Юнга видно що спочатку все зменшується (Ілля, змії), потім "начебто" зменшується сам Юнг і водночас для нього все збільшується (стіни, будинок Іллі). Таким чином відбувається зміна перспективи — щось маленьке і віддалене стає близьким і великим. Можливо Юнг як раз використовує цю неоднозначність імені: здається що Ілля перетворюється на карлика Міма, але те що Мім володіє джерелами мудрості показує що він насправді — велетень Мім, а отже це "зменшення" тільки видиме, "оптичне", як буває коли ми дивимось на великий за розміром предмет з великої відстані.
_______
* Переклад українською Катерини Любонько.
** Німецький епос — "Biterolf und Dietleib", норвезький варіант — "Thidrekssaga"




Немає коментарів:
Дописати коментар