пʼятниця, 17 листопада 2023 р.

Двері Морії: коли педантизм поступився творчості

Виявляється Толкін хотів зображення дверей Морії зробити білими контурами на чорному тлі, адже малюнок на скелі відбивав світло місяця і зірок. Він пише у листі №137: «...Насправді має бути білий контур на чорному тлі, оскільки відтворюються срібні літери у пітьмі». Але під час підготовки видання до друку було вирішено зробити чорний контур на білому тлі, бо єдина чорна сторінка дуже вибивалася б серед інших сторінок.

Ще одна цікавинка: фаза місяця...

Ще одна цікавинка: фаза місяця, який освітлює двері Морії ввечері 13 січня, коли Братерство Персня підійшло до них. Як відомо, Толкін досить педантично ставився до поведінки Місяця на небі, у листі №69 він пише: «...Я виявив, що місяці в мене у вирішальні дні між втечею Фродо й поточним станом (прибуття до Мінас Морґула) викидали щось абсолютно неможливе, вставали в одній частині країни й одночасно сідали в іншій. Одним словом, переписував уривки зі старих розділів аж до самого вечора!..»

Але, схоже що сцену з Воротами Морії Толкін залишив такою як вона придумалася йому з самого початку: після заходу сонця місяць, що знаходиться в західній частині неба освітлює західні Ворота, на яких у місячному сяйві проступають лінії і знаки.

Протягом роботи над книгою час виходу Братерства з Рівенделла зсунувся і ця сцена також мала змінитись. В той самий день 13 січня, перед світанком, коли загін бився із вовками-варґами сказано: «Ніч минала, і на заході сідав щербатий місяць, блимаючи крізь розтріпані хмари» (тобто місяць опиняється на заході ближче до ранку). Вже у самій Морії, через декілька годин після того як вони пройшли Ворота, Ґандалф каже «Цього місця я геть не пам'ятаю! ...Тут завжди темно, та нагорі місяць котиться на захід і північ уже минула» (знову: місяць зі сходу ще тільки рухається на захід). Крістофер Толкін звернув увагу на те, що Місяць у вечірній сцені з воротами (коли сонце тільки сіло) раптом уже опиняється на Заході (адже інакше він не міг освітлювати самі Західні ворота) і вирішив що мабуть батько забув виправити цей момент.

Вейн Хаммонд і Крістіна Скалл у книзі «Супутник до Володаря Перснів» пишуть, що під час підготовки ювілейного видання до 50-річчя виходу «Володаря Перснів» вони разом з Крістофером Толкіном розглядали варіант заміни місячного сяйва, що освітлювало Ворота на зоряне сяйво, але вирішили що це може зруйнувати сцену такою, як її бачив сам Толкін. Крістофер написав з цього приводу: «Я підозрюю, що мій батько “бачив” сцену біля дверей Морії освітленою місяцем, але необхідність дотримання фази місяця суперечила цьому».

Отже, хоча Толкіна вважають педантом, його художнє бачення іноді брало гору над пристрастю до точності в деталях.

Немає коментарів:

Дописати коментар