Цікавий момент із помічником Сарумана, його агентом у Рохані — Ґрімою Червословом (англійською Wormtongue) завдяки якому він контролював Теодена. Червослов своїми словами викривляв все що відбувалося навколо Теодена. Ґандалфа, який носиться Середзем’ям і допомагає усім боротися проти дій Саурона, повідомляючи про близькі небезпеки, Ґріма називає Лиховісником. Початкове моє враження від цього імені було таке, що прізвисько “Червослов” дано йому через те що слова його викликають огиду, як огидними є черви, тобто хробаки, чи те, де вони з’являються. Але, виявляється ключем до розуміння цього прізвиська є те що хоча дослівно англійське “Wormtongue” (worm - "хробак" + tongue - "язик") це ім’я означає “язик хробака”, “язик ворма”, але “worm” в англійській мові і в германській міфології ("wyrm") означає ще й “дракон” (у «Номенклатурі» — нотатках для перекладачів, Толкін вказує роханську (тобто давньоанглійську) форму імені Ґріми як «wyrm-tunge»).
А як ми знаємо з “Гобіта”, розмовляти з драконом — справа небезпечна, бо він хоч і каже правду, та таким чином, що вона шкодить його співбесіднику.
Тож Саруман, Ґріма та Смоґ поєднуються у трійцю персонажів, які використовують розмову для того щоб примусити слухача діяти проти своїх інтересів.
* * *
Розмова Ґріми Червослова та Ґандалфа:
«— Ти тут за мудреця, друже Червослове, і, без сумніву, добра опора для свого пана, — тихо відповів Ґандалф. — Але по-різному може приносити лихі новини чоловік. Може сам бути творцем лиха; а може лише приходити на допомогу у скрутний час.
— Може, і так, — сказав Червослов, — але є ще третій тип: нахаби, майстри гріти руки на чужих бідах, мисливці за падлом, котрі наживаються на війнах. Чим ти нам хоч колись допоміг, Лиховіснику? І чим допоможеш сьогодні? Минулого разу ти сам просив у нас допомоги. Тоді мій володар дозволив тобі взяти коня і просив забиратися звідси; а ти зухвало, здивувавши всіх, обрав Тінебора. Мій володар був глибоко засмучений; однак багатьом здалося, що така ціна за твою відсутність не надто велика. Здогадуюся, що і цього разу все обернеться як завжди: ти радше попросиш допомоги, ніж станеш у пригоді сам. Може, ти привів воїнів? А може, прибув із кіньми, мечами, списами? Оце була би допомога, саме це нам сьогодні потрібне. Бо хто ж це приплентався з тобою? Троє обдертих волоцюг у сірому, а ти — найбільший жебрак із усіх чотирьох».
Смоґ натякає Більбо що його надурять гноми:
«—...Не знаю, чи спадало тобі на думку, що, навіть якщо тобі вдасться викрасти золото потрошку... ти все одно не зможеш занести його далеко? Чи багато від нього користі на горі? А в лісі? Сили небесні! Чи ти ніколи не думав про зиск? Гадаю, чотирнадцята частка чи щось подібне – такі були їхні умови, га? А як щодо доставки? Як щодо перевезення? Як щодо озброєної охорони та мита?
...Бідолашний Більбо справді був заскочений зненацька... Він ніколи не завдавав собі клопоту помізкувати, ні як належить транспортувати скарби, ні, звісно, як доправити призначену йому частку до Торбиного Кута, що під Пригірком. І тут у його душу закралася негарна підозра: чи ґноми також забули про ці важливі речі, чи вони весь час нишком підсміювалися з нього? От як впливають драконівські балачки на недосвідчених».
Опис голоса Сарумана в однойменній главі «Володаря Перснів»:
«Ті, хто слухав той голос, потім рідко могли пригадати почуті слова; а якщо і пригадували, то дивувалися, бо у словах не залишалося ніякої сили. Переважно пам'ятали тільки насолоду від слухання того голосу, все вимовлене здавалося мудрим і розсудливим, пробуджуючи бажання відразу з усім погоджуватись і самим здаватися мудрими. Коли говорив хтось інший, то його мова здавалася різкою та брутальною; а якщо наважувався суперечити голосові — то в серцях зачарованих спалахував гнів. Дехто зазнавав чарів, лише коли голос звертався до них, а коли говорив до інших — вони усміхалися, як посміхаються ті, котрі розгадали фокуси штукаря, тоді як усі інші витріщаються. Для багатьох самого звучання голосу було досить, аби їх зачарувати; і для тих, кого він завойовував, чари діяли навіть на великій відстані, й вони постійно чули його нашіптування та спонукання. Але ніхто не залишався байдужий; ніхто не міг відкинути його благань і наказів, не напруживши розуму та волі».
* * *
Слова Ґандалфа до Ґріми "замовкни і тримай свого роздвоєного язика за зубами" схоже має звичайне значення "зміїний" і не має стосунку до драконів, бо на малюнках Толкіна дракон Ґлаурунг має нероздвоєний язик. Щось подібне на розтроєний язик у Смоґа скоріше за все — полум'я.
Немає коментарів:
Дописати коментар