«Дорогий мій. Ось, подумав, а надрукую-но я, заради експерименту, авіалист на машинці, дрібним шрифтом*. Букви виходять анітрохи не більшими за рукописні, зате куди розбірливішими...»
«...Я ось усе думаю, як там у тебе справи з польотами - відтоді як ти вперше вилетів наодинці: адже ми більше нічого про це не чули. Мені особливо запам'яталися твої зауваження щодо ластівок, що ковзають у повітрі. У цьому — сама суть, чи не так? Ось — безвихідна трагедія всіх машин, як на долоні.
На відміну від мистецтва, яке задовольняється тим, що створює новий, вторинний світ в уяві, техніка намагається втілити бажання в життя і так створити якусь могутню силу в цьому Світі; але ж насправді справжнього задоволення це нізащо не принесе. Працезберігаючі машини лише породжують працю ще більш тяжку і нескінченну. А до цього вродженого безсилля тварної істоти додається ще й Падіння, внаслідок якого наші винаходи не тільки не виконують наших бажань, а й звертаються до нового, кошмарного зла. Так ми неминуче приходимо від Дедала та Ікара до Важкого Бомбардувальника. Чи це не прогрес, хіба не збагатилися ми новою мудрістю?
Ця страшна правда, давним-давно вгадана Семом Батлером**, у наш час настільки впадає в око, так жахливо виставляється на загальний огляд, за всієї її ще більш моторошної загрози майбутньому, що складається враження, ніби весь світ страждає на повальне божевілля, раз побачити цю правду здатна лише жалюгідна меншість.
Навіть якщо люди і чули стародавні легенди (а таких стає дедалі менше), вони й не підозрюють про закладене в них застереження. Ну, як виробник мотоциклів міг назвати свою продукцію «Іксіон»? Іксіон, навіки прикутий у пеклі до колеса, що безперервно обертається!
Ну ось, я примудрився втиснути в цей тоненький авіалист понад 2000 слів; тож я готовий пробачити мордорським апаратам частину їхніх гріхів, якщо вони доставлять його тобі якнайшвидше...»
Лист №75 до Крістофера Толкіна, 7 липня 1944 року
_______
* Толкін користувався друкарською машинкою "Хеммонд" зі змінними шрифтами; один зі шрифтів був зовсім дрібним.
** Автор антиутопії «Идукін, або за межею» виданої у 1872 р. («Идукін» це «нікуди» в зворотньому напрямку). В країні Идукін відсутні машини через їх потенційну небезпеку. Батлер перший хто написав що машини можуть розвити свідомість за допомогою дарвінівського відбору.

Немає коментарів:
Дописати коментар