Толкін, Гейзинга і Гессе: про казку, гру та культуру

Чи замислювалися ви колись над тим, що гра — це маленький всесвіт зі своїми законами, які діють не так, як у звичайному житті? У грі «Мафія», наприклад, дозволено брехати, але коли ведучий каже «місто засинає», його слухають усі — і «мирні жителі», і «мафіозі», і «маніяки». У межах гри все працює за іншими правилами, яких гравці дотримуються суворіше ніж у звичайному житті.

На цю особливу природу гри звернув увагу нідерландський історик культури Йоган Гейзинга ще у 1938 році. І що цікавіше — його уявлення про гру напрочуд перегукуються з тим, як Дж. Р. Р. Толкін осмислював чарівну казку.

Казка як вторинний світ

У своїй лекції «Про чарівні казки» Толкін пояснює, що справжня казка — це не просто вигадка, а створення вторинного світу: повноцінної реальності зі своїми внутрішніми законами. Недостатньо просто написати, що в цьому світі сонце зелене — потрібно описати світ, де зелене сонце буде здаватися читачу природним і логічним. Якщо ж автор у своїй історії не дотримується внутрішньої цілісності світу — свідомість читача "випаде" з цього простору і чари розвіюються.

Чим Морія схожа на Стежини Мертвих

Двері Стежини Мертвих / Фільм «Володар Перснів» 

У «Володарі Перснів» є два важливих епізоди, де герої проходять через підземелля. Перший — коли Загін Персня під проводом Ґандалфа входить у копальні Морії; другий — коли Араґорн із Дунаданами Півночі, а також Леґолас і Ґімлі йдуть Стежиною Мертвих. 

Обидва шляхи починаються з воріт, оздоблених написами. У Морії напис, викарбуваний на дверях, світиться відбитим світлом Місяця і зірок. Хоча героям довелося поламати голову над загадкою дверей, виявилось що потрапити всередину не важко. 

У випадку Стежини Мертвих дверей як таких немає — це моторошна арка, і для того щоб увійти у неї треба перемогти власний страх: «У скелі пащею ночі відкривалися Темні Ворота. Знаки та літери, висічені на широкій арці, в сутінках було важко розібрати; і страх сірим туманом сочився із Воріт». Тут теж є напис, але його зміст залишається таємницею.

25 грудня. Загін Персня вирушає з Рівендолу / 25 березня. Благовіщення

Те, що загін Персня вирушає з Рівендолу 25 грудня спонукало багатьох читачів шукати у цій даті зв'язок із символікою Різдва. Проте не зовсім ясно, як саме ця сцена відповідає темі народження Спасителя. Хіба що припустити, що саме у цю мить Фродо остаточно бере на себе цю роль і, таким чином, символічно "народжується" як спаситель Середзем'я.

Аннунциата. Антонелло да Мессіна, 1476

Однак інше тлумачення, що виходить із того, що 25 грудня за літочисленням Ширу має відповідати 25 березня у нашому календарі, дозволяє побачити тут інший зв'язок. 25 березня — день Благовіщення, коли ангел сповістив Марію, що вона покликана стати матір'ю Спасителя.

Багато хто сприймає цей момент Євангелія, як визначений наперед: Бог повідомляє Марію про Свою волю, і Марії залишається лише виконати те, що було сказано. Насправді у церковній традиції цей момент розглядають як поворотний момент в історії людства, де людина вільно проявляє свою волю і своєю згодою відкриває шлях до спасіння людства. Адже Марії був запропонований вибір, і вона могла відмовитись, і тоді історія пішла б зовсім іншим шляхом. Згода не була автоматичною — це був усвідомлений акт волі.

Ранній малюнок дверей Дуріна

Малюнок Толкіна

«Це рання, менш оздоблена версія Західної брами Морії, ніж та, що з'являється у «Володарі перснів». На ній зображено два дерева Валінору у простішому вигляді, ніж в опублікованому варіанті, з місяцями на верхівках. Молот вибиває маленькі шматочки металу з ковадла — деталь, якої немає в остаточній версії».