 |
| Бомбадил і Старий Товстунчик |
Про театральність Тома Бомбадила говорили минулого разу, а тепер про одне з трьох свят, яке вплинуло на образ Тома.
26 грудня відзначають день святого Стефана Першомученика. Він був засуджений за проповідь Євангелія невдовзі після смерті Христа, приблизно у 33–36 роках. З давніх часів св. Стефан шанувався як покровитель коней, тому в різних країнах в цей день проводять різні обряди пов'язані з кіньми: коней благословляють, освячують їх їжу (сіно та овес), влаштовують «катання на святого Стефана» на санях або возах, коли люди всім сімейством вирушають на веселу прогулянку на санях або кінній упряжці. В Англії в цей день проходять різні спортивні події, зокрема верхові перегони та полювання на лис.
У Тома Бомбадила можна помітити дві риси, які, ймовірно, перегукуються з образом святого Стефана: він називає себе «найдавнішим» (а отже, і «першим») і має особливий зв’язок із гобітськими поні. Про це ми дізнаємося коли гобіти залишають дім Бомбадила, але майже одразу потрапляють у полон до Могильного Духа, а їх поні розбігаються хто куди.
Звільнивши гобітів з полону, Том іде шукати їх поні, наспівуючи:
"Гей! Ну! Ну, ж бо ви! Ви куди ідете?
Вверх, вниз, тут чи там, близько, вдаль чи десь-то?
Гостровух, Мудроніс, Свистохвіст і Мудьчик,
Мій маленький Білоступ і старий Товстунчик!"
Невдовзі він знаходить поні та повертає їх
господарям:
"Спочатку над краєм пагорба з'явився
Томів капелюх, потім і він сам, а слухняною шворкою за ним — шестеро поні:
п'ять їхніх і ще один. Цей був, без сумніву, старий Товстунчик: більший,
дужчий, гладкіший (і старіший), аніж решта поні."
Імена, які придумав Том для поні дуже сподобалися цим коникам, а він не проґавив нагоди влаштувати виставу:
"Імена з пісні Тома були іншими, ніж ті, якими їх кликав власник — Меріадок, проте віднині ці поні відгукувалися на прізвиська, які дав їм Том. Він покликав їх одного за одним, вони перейшли через пруг і стали рядком. Тоді Том уклонився гобітам."
Проте він не дресирувальник — його
взаємини із тваринами та природою зовсім інші. Старого Товстунчика Бомбадил вважає другом і той вільно блукає, де забажає. А гобітські поні в момент небезпеки побігли шукати у нього захисту:
"Коли ви в мене гостювали, ваші поні
заприятелювали з Товстунчиком. А коли їм стало страшно вночі, то до нього
примчали, а він їх мудрими словами і заспокоїв. Але тепер, мій любий
Товстунчику, повезеш старого Тома."
Схожі стосунки ми бачимо пізніше у тому, як Ґандалф ставиться до свого коня — Тінебора. Так само як Бомбадил кличе поні і той приводить із собою всю ватагу гобітських скакунів, так і Ґандалф в момент необхідності звертається до Тінебора, і той негайно приходить. І навіть більше,
одного разу Тінебор навіть приводить із собою ще двох коней — для Араґорна та
Леґоласа:
"Ґандалф свиснув тричі — і східний
вітер приніс із далеких степів ледь чутне кінське іржання. … Угледівши
Ґандалфа, Тінебор сповільнив біг і голосно заіржав; тоді риссю підбіг до
старого чарівника і, схиливши горду голову, торкнувся ніздрями його плеча. …
Підійшли Гасуфель і Арод і спокійно стали поруч, мовби очікуючи наказів."
Далі Ґандалф розмовляє з конями, пояснюючи їм
завдання:
"Нам негайно треба до Медусельда, до
Золотого Палацу вашого правителя Теодена, — серйозно сказав Ґандалф. Коні,
мовби погоджуючись, кивнули. — ... Ми просимо вас бігти щодуху. Гасуфель повезе
Араґорна, Арод — Леґоласа. Ґімлі я посаджу перед собою, — сподіваюся, Тінебор
не проти понести нас обох."
І Бомбадил, і Ґандалф не сприймають тварин як власність — для них це розумні, вільні істоти, які можуть бути вірними друзями та помічниками.
На думку автора «Володаря Перснів» будь-яка спроба підкорити чужу волю веде на шлях темряви. Ґандалф свідомо уникає цього, навіть у ставленні до тварин. Він запалює сердця, переконує, створює союзи. А Саруман вважав це марною тратою часу, його прагнення ефективності привело його до впевненості, що його власна воля і військова сила дозволять зібрати під своєю владою вільні народи і таким чином перемогти Саурона. Але цей шлях перетворив його з супротивника Темного Володаря, на його союзника.
Бомбадил і Ґандалф обирають інший шлях — вони покладаються на довіру, взаємоповагу та співпрацю. І це стосується не лише людей, а й тварин, які відповідають їм відданістю та готовністю допомогти у вирішальну мить.
* * *
Немає коментарів:
Дописати коментар