У 1902 році сім'я Толкінів оселяється у Еджбастоні (район Бірмінгему). Після смерті матері у 1904 році, опікуном Рональда та його брата Гіларі стає отець Морган, який знаходить їм житло в цьому ж районі — спочатку у рідної тітки, а потім, у 1908 році — у будинку міссіс Фолкнер, де, Рональд знайомиться із своєю майбутньою дружиною Едіт.
В 500 метрах від цього будинку, на відстані двохсот метрів одна від одної знаходяться дві місцеві визначні пам'ятки — обсерваторія та башта насосної станції.
Башта Перротта (Обсерваторія)
Башта Перротта, висотою 29 метрів, названа за ім'ям Джона Перротта, що збудував її у 1758 році. Про її призначення ходило багато версій — від того, щоб власник міг оглядати свої володіння та розважати гостей, до того, щоб стежити за своєю невірною дружиною (чи дивитися на її могилу, що знаходиться за 24 км від башти). Проте скоріш за все вона використовувалася для астрономічних спостережень. З 1884 року бірмінгемський склороб і метеоролог Абрахам Фоллет Ослер почав використовувати будівлю для спостережень за погодою, започаткувавши одну з найперших у світі регулярних служб прогнозування погоди. Ці спостереження продовжувались до 1979 року.
Насосна станція
Башта насосної станції побудована у 1870 році і має висоту 35 метрів. Хоча обидві башти є досить прикметними архітектурними пам'ятками, немає жодних доказів що вони справді вплинули на ідею "протистояння" двох веж. Тим не менш, Толкін скоріш за все мав яскраві спогади про ці башти з дитинства.
На обкладинці другого тому "Володаря Перснів" Толкін зобразив дві башти: зліва Мінас Моргул, справа — Ортханк. Обкладинка не була використана за життя автора (вперше саме цей малюнок Толкіна у якості обкладинки використаний десь у 2005-му році), тому скоріш за все легенда про те що ці башти надихали Толкіна з'явилася без знання про те, як саме вони були тут зображені. Якщо верхівку лівої башти, Мінас Моргулу ще якось можна впізнати у верхньому елементі башти насосної станції, то башта обсерваторії аж ніяк на Ортханк не схожа.
Обкладинка тому "Дві башти" (малюнок Толкіна)
Проте існує скорочене видання 1986 року, яке має обкладинку невідомого мені художника, який творчо переробив малюнок Толкіна.
Малюнок з обкладинки видання 1986 року
Пентаграмма (як символ магії Сарумана) над Ортханком, перетворилася на звичайну зірку, а кружечки Мінас Морґулу, що означали кільця назгулів перетворилися на вікна. Ця пара справді, вже більш схожа на башти Еджбастону.
Хоча назва "Дві башти" придумана самим Толкіном, але це було зроблено під тиском видавництва (у серпні 1953), сам він не думав про ці дві башти як основні діючі сили, навколо яких розгортаються події. Більше того пара Мінас-Морґул та Ортханк була не першою, що спала на думку Толкіну. Він навіть хотів залишити неоднозначність, щоб читач сам здогадувався, це "Ізенґард та Барад-дур, чи Мінас Тіріт та Б., або Ізенґард та Кирит Унгол" (лист №140).
Оскільки вже був згаданий Барад-дур, то ще однією бірмінгемською легендою є те що башта у Барад-Дурі змальована із башти Чемберлена в Університеті Бірмінгема (теж знаходиться в Еджбастоні). Кажуть що "яскраво освітлений вночі циферблат годинника наштовхнув Толкіна на ідею страхітливого Ока Саурона". Скоріш за все це все-ж таки вигадка, хоча стверджується що "університет використовувався як госпіталь для поранених солдат у 1916 році і Толкін провів тут 6 тижнів, лікуючись від окопної лихоманки".
Башня Чемберлена (побудована у 1908, висота 100 метрів)
Інші підбірки толкінівських місць в Бірмінгемі стверджують що ця башта нагадує Ортханк. Башта і справді стоїть на відкритому просторі, окремо від інших споруд і була найвищою спорудою Бірмінгема з 1908 до 1965 року, але і досі залишається найвищою окремою баштою з годинником у світі і входить у 50 найвищих споруд у Британії.

.jpg)




Немає коментарів:
Дописати коментар