У листі Толкін намагається довести що "Сильмарилліон" і "Володар Перснів" нерозривно пов'язані і мають видаватися разом. Толкін сподівається що "Колінз" найближчим часом видадуть обидві книги, в той час як "Ален і Анвін" відмовилися видавати "Сильмарилліон" прямо зараз.
Спочатку Толкін розповідає про свої погляди на міф і чарівну казку, а також розповідає про свою мрію:
«Колись ... я задумав створити цикл більш-менш пов'язаних між собою легенд — від переказів глобального, космогонічного масштабу до романтичної чарівної казки... Йому повинні бути притаманні бажані мені тон і властивості: щось холодне і ясне, що дихає нашим «повітрям» (клімат і ґрунт північного заходу...); володіючи... тою чарівною, невловимою красою, яку деякі називають кельтською (хоча в справжніх творах стародавніх кельтів вона зустрічається рідко) ці легенди повинні бути «піднесені», очищені від усього грубого і непристойного і відповідати зрілішому розуму землі, здавна пройнятою поезією. Одні легенди я б представив повністю, але багато хто намітив би лише схематично, як частину загального задуму. Цикли мають бути об'єднані в якесь грандіозне ціле — і, проте, залишати місце для інших умів і рук, для яких знаряддям є фарби, музика, драма. Ось абсурд!»
Потім Толкін викладає загальну концепцію легендаріума:
«У всій цій писанині йдеться головним чином про Падіння, Смертність і Машину. Про Падіння — неминуче, і мотив цей виникає у кількох формах. Про Смертність, тим більше, що вона впливає на мистецтво і потяг до творчості (або швидше до вторинної творчості), у якої начебто немає ніякої біологічної функції і яка не має відношення до задоволення простих, звичайних біологічних потреб, з якими вона в нашому світі зазвичай ворогує. Це прагнення одночасно поєднується з пристрасною любов'ю до первинного, справжнього світу і тому сповнено відчуттям смертності — і водночас цим світом не насичується. У ньому містяться різні можливості для «Падіння». Воно може стати власницьким, чіплятись за речі, створені "як свої власні"; творець вторинної реальності хоче бути Богом і Повелителем свого особистого витвору. Він уперто бунтує проти законів Творця — особливо проти смертності. І те, й інше (поодинці чи разом) неодмінно веде до жадання Влади, і того, щоб воля спрацьовувала швидше та ефективніше, і звідси до Машини (або Магії). Під останнім я розумію будь-яке використання зовнішніх систем чи пристосувань (приладів) замість того, щоб розвивати вроджені, внутрішні таланти та сили або навіть просто використання цих талантів в ім'я викривленої спонуки підкоряти: переорювати реальний світ чи примушувати чужу волю. Машина — наша більш очевидна сучасна форма, хоча й зіставляється з магією тісніше, ніж зазвичай визнається».
Потім — про чорну магію і "магію" ельфів (в лапках, бо це лише сприймається як магія)
Потім викладення змісту Сильмарилліона і "Володаря Перснів"
Лист №131 до Мільтона Уолдмана, видавництво "Колінз", кінець 1951 р. (53 сторінки)
Немає коментарів:
Дописати коментар