"Дюна" і війна на Кавказі у 1834-59 роках

Обкладинки книжок "Шаблі раю" (1960) та "Дюна" (1965)

Здавалося б, що може бути спільного у фременів — воїнів пустелі, та черкесів — воїнів гір Кавказу? Виявляється дуже багато. Справа в тім, що основою для опису традицій фременів стала книга письменниці та історика Леслі Бланч “Шаблі раю: Завоювання та помста на Кавказі”, яку було опубліковано в 1960 році. Вікіпедія називає цю книгу “Біографією Імама Шаміля та воєн Царської Росії на Кавказі та Грузії у 1834-1859 роках”. Не дивно що про цю книгу у нас мало відомо, адже авторка симпатизує саме Шамілю, “Леву Дагестана”. Цікаво, що у книзі згадуються і запорізькі козаки (але про це — в кінці цього посту).

Автобіографічна книга Леслі Бланч "На диких берегах кохання"

У статті “Як “Шаблі Раю” надихнули “Дюну”” автор Арнольд Хан проводить порівняння текстів двох книжок. Кількість цитат і однакових термінів вражає. Нижче — переклад статті щодо співпадінь у двох книгах.

Мова

На сторінках "Шабель раю" з'являється кавказька мисливська мова ЧАКОБСА. В "Дюні" мова фременів також називається ЧАКОБСА, вона походить з мисливської мови Бхотані. У романі Бланч слово КАНЛІ означає практикуваний мусульманськими племенами Кавказу звичай кровної помсти. У всесвіті "Дюни" КАНЛІ — це офіційно оголошена війна між Будинками Ландсраада, яку ведуть методами і засобами, обмеженими законодавчими нормами Великої конвенції.

Крім того, у "Шаблях раю" губернатори Російської імперії іменуються СИРІДАРАМИ. У "Дюні" такий самий титул носять правителі окремих планет. Саме це слово може походити як від арабського ас-Садар, що означає "голос", так і бути запозиченням з перської мови, в якій словом сирдар або сардар називають військового або політичного лідера.

Звичаї

Мусульманські воїни Кавказу використовували кинджали як особисту зброю. За межами поля бою ця зброя іноді використовувалася на дуелях. У всесвіті "Дюни" кинджали носять представники різних дворянських домів, зокрема великий герцог Лето Атрейдес.

Крім того, імам Шаміль називає російського імператора "падишахом". У Дюні правитель Відомого Всесвіту носить титул "падишах-імператор". У реальній історії титул падишаха носили правителі Османської та Перської імперій. 1774 року чергова російсько-турецька війна завершилася перемогою Росії і підписанням Кючук-Кайнарджийського мирного договору. Згідно з договором, османи зобов'язалися звертатися до імператриці Катерини Великої і всіх майбутніх правителів Росії, використовуючи титул "падишах".

Символ дому Атрейдес

У романі Леслі Бланч Кавказ населяють "воїни з орлиними обличчями", а імам Шаміль має "красиві орлині риси". У "Дюні" символом Атрейдесів слугує яструб. Зелені та чорні геральдичні кольори також, імовірно, були обрані під впливом Леслі Бланч: зелений уособлює іслам, а чорний — мюридів, ісламських воїнів, які обіцяли боротися з російським імперіалізмом до самої смерті.

Сюжет

Описане Леслі Бланч релігійне братство воїнів, які повстали проти сильнішого ворога, схоже на фременів "Дюни", уродженців пустелі, які повстали проти Імперії. Безумовно, сюжет роману Бланч далеко не унікальний, проте саме він підкреслює, наскільки великий вплив "Шабель раю" на "Дюну". Сюжетна лінія "Дюни" також нагадує історію Лоуренса Аравійського — британського офіцера, який став одним з організаторів і натхненників антиосманського повстання племен Аравії. Вважається, що книжка "З Лоуренсом в Аравії", що вийшла 1924 року і за якою 1962 року зняли знаменитий фільм "Лоуренс Аравійський", з великою часткою ймовірності вплинула на Френка Герберта.

Російський лиходій

У "Дюні" ім'я головного лиходія має російське коріння. Барон Володимир Харконнен зображений безжальним і жорстоким виродком. Цю обставину можна вважати відгомоном холодної війни, оскільки "Дюна" вийшла у 1965 році — у самий її розпал. Однак не можна повністю виключити й того, що наділення головного лиходія російським корінням є простим запозиченням антагоніста з роману Леслі Бланч.

Додаткові збіги

Насправді "Шаблі раю" і "Дюна" мають набагато більше перетинів, ніж може здатися на перший погляд:

Бойові дії

Щодо бою холодною зброєю Леслі Бланч пише: "Щоб убити вістрям, особливої майстерності не потрібно".

У "Дюні" є дуже схожий діалог, що відбувся під час тренування Гурні Галлеком Пола Атрейдеса: "Вбивство вістрям особливої майстерності не вимагає".

Прислів'я

Наведене на сторінках роману Леслі Бланч кавказьке прислів'я свідчить: "Блиск приходить із міста, мудрість — із пагорбів". Тут видно явне відсилання до географії повстання горців.

У "Дюні" прислів'я зазнало таких змін: "Блиск приходить із міст, мудрість — із пустелі". У цьому випадку фраза відображає реалії жителів планети Арракіс.

Поезія

Френк Герберт запозичив у Леслі Бланч для свого роману і низку поетичних образів:

"О гори Гуніба,
О воїни Шаміля,
Цитадель Шаміля була сповнена воїнів,
І все ж вона впала, впала навічно..."
- Леслі Бланч.

"О моря Каладана,
О люди герцога Лето —
Цитадель Лето впала,
Пала назавжди. ..."
з "Пісні Муад'Діба" принцеси Ірулан
- Френк Герберт

Прямі цитати

Френк Герберт також дослівно скопіював низку фраз із "Шабель раю":

"О! Ви, які знають, що ми тут страждаємо, не забувайте нас у своїх молитвах". Це були голоси тих інших грузинських бранців, солдатів і простих людей, які не були викуплені і ніколи більше не побачать свою батьківщину".
- Леслі Бланч;

"Хоч напис і був звернений до тих, хто залишав Арракіс, він ліг свинцевою пеленою на очі хлопчика, який щойно уникнув зустрічі зі смертю. Напис свідчив: "О ви, які знають, що ми тут страждаємо, не забувайте нас у своїх молитвах".
- Френк Герберт.

Відсилання до релігії

Хоча мені й не вдалося знайти прямих джерел цитування, гадаю, обидва наші автори використовували у своїх творах вислови пророка Мухаммеда:

"Коли Аллах визначив істоті померти в певному місці, він пробуджує в ній бажання вирушити в це місце",
- Леслі Бланч;

Схожі за змістом слова є і в "Дюні":
"Коли Бог вирішив, що істота помре в певному місці, він спонукає цю істоту захотіти прийти в це місце".
- Френк Герберт;

Версію фрази у викладі Леслі Бланч також цитував Едвард Вільям Лейн у своїй книжці "Арабське суспільство в Середні віки: дослідження тисячі та однієї ночі".

Знайомство з героями

Головних героїв обох романів — Пола Атрейдеса з "Дюни" та Імама Шаміля з "Шабель раю" — читач знайомить зі схожою стилістичною манерою, зі згадкою часу та місця дії:

"Таким чином, описуючи Шаміля, ми повинні помістити його спочатку в його час — першу половину дев'ятнадцятого століття, а потім на його місце — гори",
- "Шаблі раю";

"Отже, щоб приступити до вивчення життя Муад'Діба, постарайтеся спочатку помістити його в його час: він народився на 57-му році правління падишах-імператора Шаддама IV. І проявіть особливу старанність, щоб знайти Муад'Діба на його місці: на планеті Арракіс",
- "Дюна";

Завершення

Головні герої обох книжок зрештою йдуть в інший світ. Події, що послідували за їхньою смертю, напрочуд схожі:

"У горах ходила легенда, що в ніч смерті Шаміля в небі бачили дивне світло".
- "Шаблі раю";

"Існує легенда, що в момент смерті герцога Лето Атрейдеса метеор пронісся по небу над його родовим палацом на Каладані".
- "Дюна".

Визнання книги джерелом

У 2020 році HBO Max розпочала робуту над екранізацією книги-приквела "Дюна: Сестринство". Роком раніше одна з шоураннерів, Дана Кальво, завантажила в мережу фотографію книг, що лежать в основі сценарію серіалу. У центрі фотографії під книгою "Дюна" можна помітити частину обкладинки з ім'ям автора "Леслі Бланч". Судячи з дизайну, наведеного раніше в цій статті, обкладинка дійсно належить "Шаблям раю".

* * *

На цьому переклад статті закінчується, але цікаві подробиці — ні. На іншому ресурсі знайшов ще один цікавий факт про те що у "Дюну" потрапили слова пов'язані із запорізькими козаками. Книга Леслі Бланч має довідку про участь козаків у війні на Кавказі. У контексті походження козаків вона розповідає про те що вони походять з України. Схоже слова вона записувала "на слух", тож деякі знайомі нам терміни виглядають досить незвично. Так вона пише що слово "Zaporozhitz" (запорожець) походить від слова "porojzhi" (пороги).

Про головний табір запорожців вона пише так: "Their Sietch, or base camp, lay beyond the rapids of the Dnieper" - "Їх Sietch, або базовий табір, лежить за порогами Дніпра", очевидно йдеться про Запорізьку Січ. Як ми пам'ятаємо, фремени живуть у сітчах, англійською "sietch". Тож sietch - це передача англійською слова "січ".

Сітч Стілгара, перший сітч в якому опиняється Пол Атрейдес із своєю матір'ю, називається Табр. Якщо ви ще не здогадалися, це також англійська транскрипція досить відомого нам слова. Ось що пише Бланч: "the Cossack camps, or tabr, began to assume the aspect of purely masculine, or even monastic, institutions" - "Козацькі табори, або "tabr", почали набувати ознак суто чоловічих, а то й монастирських інституцій". Тобто "tabr" це слово "табір".

Тож Пол Атрейдес, рятуючись від Харконненів потрапляє на січ, одну з багатьох фременських січей. Ця конкретна називається "Табір".

Книгу мовою оригіналу можна прочитати в електронній бібліотеці archive.org, це сторінки 104-105 (для того щоб читати будь-яку сторінку доведеться створити аккаунт і "взяти книгу" на годину). Знаючи текст, ці фрагменти можна також знайти у Google Books.

Інші посилання

• Першим про подібність "Дюни" та "Шабель раю" написав Вільям Колінз у 2017 році.
• Стаття Арнольда Хана "Як «Шаблі раю» надихнули «Дюну»"
• Пост російською мовою де згадується "січ" і "табір". Трохи більше подробиць про традиції Кавказу.