Вічний календар Ширу

Календар Ширу. Жовтим відмічений четвер, 22 вересня

У ці дні — між Різдвом і Новим Роком саме час поговорити про незвичайний календар Ширу.

Кожен місяць у ньому має по 30 днів (навіть лютий), а один день посеред року — Середрічний День, — не відноситься до жодного дня тижня. Завдяки цьому одні й ті ж дати завжди припадають на один і той самий день тижня, адже 364 дні це рівно 52 тижні. Через це день народження Більбо та Фродо (22 вересня) завжди припадає на четвер. На ілюстрації видно, що сітка днів тижня у календарі зміщена, верхній рядок відповідає суботі, а два нижніх — четвер і п'ятниця. Тому в дев'ятому місяці 22 число опиняється там, де ми звикли бачити суботу.

Ця особливість робить цей календар "вічним", придатним до використання в будь-якому році. Колись такі календарі були досить популярні — можна було покрутити диск і отримати календарну сітку на потрібний місяць та рік.

Вічний календар: треба сумістити номер року
і місяць у верхній частині, тоді у віконечку
внизу з'являться назви днів

На фото — механічний "вічний" календар у вигляді двох дисків. Щоб отримати сітку дат для певного місяця, потрібно сумістити номер року і місяць у верхній частині. Після цього над таблицею дат у віконечку знизу з'являються перші літери днів тижня. На зображенні видно що над першою колонкою знаходиться літера "T" — Thursday (четвер).

І цей притаманний "вічному" календарю зсув днів тижня щодо звичайного порядку, коли тиждень починається не з неділі, як звикли англійці, а, скажімо, з четверга, чи будь-якого іншого дня, — присутній і в календарі Ширу, де першим днем тижня є субота. А відсутність позначок днів тижня у толкінівській календарній сітці уподібнює її до механічного календаря, у якого зник нижній диск: залишилися лише назви місяців і таблиця дат.

Схоже що Толкін зробив календар Ширу "вічним" не випадково. На наших календарях завжди проставлено рік, для якого вони призначені. У Ширі ж роки минають, і календар не змінюється. Він дійсний і сьогодні, і через рік, і через тисячоліття.

Однорідна структура календаря, де всі місяці мають одну кількість днів, а роки нічим не відрізняються, підкреслює любов гобітів до життя в якому усе передбачувано і нема місця для несподіванок. Цей одноманітний час, гобітський "день, місяць і рік бабака", — ознака "профанного" часу, часу безкінечного самоповторення. Показово, що в англійській мові "вічний" календар називається не "eternal" — "вічний", а "perpetual" — той, що повторюється знову і знову.

Однак ця циклічність може мати зовсім інший характер. Наприкінці книги ми дізнаємося що календар наповнюється особливими днями — святами, такими як День знищення Перстня — 25 березня (завжди неділя), день народження Пересненосця — 22 вересня та іншими днями, важливими для історії. Тоді цей річний цикл перетворюється на щось подібне до літургійного календаря, де кожного року 25 грудня народжується Бог, а навесні, у Паску, яка завжди святкується у неділю, Бог воскресає.

У "Володарі Перснів" є промовистий фрагмент, де Фродо відчуває себе поза часом:

"Хоча Фродо рухався та дихав, і довкола нього живе листя і квіти колихав той самий вітер, що овіював його обличчя, він відчував, що потрапив у позачасовий край, який не в'яне, не змінюється і не знає забуття. Вони підуть звідси до інших країв, а Фродо, мандрівець із Ширу, і далі гулятиме тут, по траві між еланором і ніфредилом у прекрасному Лотлорієні".

Як Фродо може покинути Лотлорієн, але водночас залишитися там назавжди? Це можливо тому, що він став частиною оповіді — історії, яку читають і перечитують, знову і знову відтворюючи її. Або тому, що її щороку актуалізують через свята, які відзначають у Ширі чи Ґондорі, повертаючи пам'ять про події. Або тому, що сама ця історія відображає вічну боротьбу добра і зла: з’являються нові Саурони, яким протистоять герої, що, як здається, не мають жодних шансів на перемогу. І все ж вони перемагають, відтворюючи цей надихаючий сюжет знову і знову, в інші роки, століття та епохи.

Сучасний "вічний" календар на 2008–2057 роки.
Тут тиждень починається з вівторка.

(стара версія)