Книга книг і Пісня пісень

Я вже писав про те, чим стає Ізенгард в кінці "Володаря Перснів". Енти перетворюють його на сад (Древлен запрошує гостей в "Сад Ортханку"), причому він має багато ознак Едемського саду, наслідуючи сад з "Листка пана Дрібнички", який в свою чергу відсилає до дантівського Земного Раю на вершині гори Чистилища в "Божественній комедії".

Вирішив прочитати як Толкін описує цей сад у книзі і в українському перекладі це прозвучало так:

"[Вони] виїхали до Ізенґарда і побачили, як господарювали енти. Усе кам'яне коло вони розібрали, а рівнину перетворили на розкішний фруктовий сад, через який протікала річка; тільки посередині було чисте озеро, а з нього стриміла Вежа Ортханка".

Про всяк випадок зазирнув в англійський оригінал і побачив таке:

"...the land within was made into a garden filled with orchards and trees..."

тобто "...рівнину перетворили у сад, заповнений фруктовими садами і деревами...".

Картина трохи складніша, чи не так? Не просто "розкішний фруктовий сад", а сад, який сам складається із фруктових садів і інших дерев. Зрозуміло, чому перекладачі вирішили спростити речення — у Толкіна використано два різних слова: garden — "сад" та orchard — "фруктовий сад", а українською це звучить тавтологічно. Але це спрощення прибирає цю ідею "саду садів" — ідеально-біблійного, архетипічного саду. "Сад садів" продовжує ряд біблійних виразів "Книга книг" (Біблія), "Цар Царів" (Бог), "Пісня пісень" (Пісня Соломона), тощо.

Втім, можливо "прекрасний фруктовий сад", який використали перекладачі як раз і покликаний виразити тут ідею райського саду?

* * *

З "Садом Ортханку" теж не так просто. Древлен в оригіналі називає його особливим словом "Treegarth" яке мабуть ніде, окрім як у Толкіна і не зустрічається. Це обігрування назви Ізенґарду — "залізного двору". Толкін пише (H&S 772) що "isen" — давньоанглійське слово "залізо", а слово "gard" має германське походження і означає "огорожа".

Слово Treegarth складається зі слів "tree" — дерево і "garth" — альтернативна форма слова "gard", таким чином "залізна огорожа" чи "залізний двір" перетворився на "огорожу з дерев" чи "двір дерев". Згідно сюжету енти знесли кам'яну огорожу Ізенґарду і висадили дерева навколо вежі Ортханк, утворивши "Вартовий Ліс", як його назвав Древлен в кінці розділу "Голос Сарумана".