Селище "Лісовий зал" та ельфійський зал у лісі

Ґілдор та гобіти / Алан Лі

У "Володарі Перснів" є момент, коли Фродо, Сем і Піпін, рятуючись від Чорного Вершника зустрічають ельфів. Ті беруть їх із собою і влаштовують скромну вечерю у лісі, яка для гобітів стає справжнім святом. За словами Толкіна, він намагався показати тут паралельність світів ельфів і людей. Я, звичайно, йому повірив, але в українському тексті це не було відчутно — поки я не перечитав цей епізод англійською мовою.

Ельфи йдуть ночувати у "лісах і пагорбах над [Вудхолом]*". У перекладі назву селища Вудхол передано як "Лісовий Дім", але можна перекласти і як "Лісовий Зал". Ідучи з ельфами гобіти виходять на лісову галявину:

"Раптом дерева розступились, і попереду очам відкрилася велика галявина, заросла травою, що сіріла в темряві. З трьох боків галявину обступав ліс, а зі сходу вона закінчувалася крутосхилом; темні верхівки дерев, які росли десь унизу, сягали ніг. Удалині під зоряним небом спали пласкі низини, загорнуті в туман. Трохи ближче, мерехтіло кілька вогнів [селища Вудхол]." 

Втомлені гобіти загортаються в плащі та ковдри і лягають відпочивати. Тут Толкін робить фантастичний опис нічного неба і як там сходять сузір'я Зоряна Сіть і Меченосець, а з ними — червона зоря Борґіл.

Раптом ельфи почали співати, на галявині запалало полум'я і гобітів запрошують у "hall" — зал:

"— У [залі] горить вогонь і приготовано їжу голодним гостям, — сказав ельф, котрий стояв перед ним."

І нарешті гобіти потрапляють у ельфійський лісовий зал:

"Біля південного краю [зеленої галявини] був просвіт. Зелений [килим] там забігав до лісу, [утворюючи широкий простір, подібний до зали, склепінням якої було гілля дерев]. А могутні їхні стовбури по обидва боки бігли вглиб, немов колони. Посередині яскраво палахкотіло вогнище, а на деревах-колонах рівно горіли золотим і срібним світлом смолоскипи".

Тепер яскравіше виражена паралель, яку проводить Толкін: поруч із людським "Лісовим Залом" у паралельному просторі існування є ельфійський, казковий лісовий зал, дивовижне існує поруч із звичайним: іноді варто лише зійти зі звичайної стежки щоб опинитися у чарівному світі ельфів.

Нажаль у перекладі це відчуття приглушене, частково через те що "hall" важко вписати у всі контексти (ми не називаємо "залом" будинок для сільських зібрань), тому іноді він перекладається як "дім", а іноді як "зал". А частково відчуття втрачається через стиль порівняння лісового простору із залою: у опублікованому перекладі текст звучить як "Зелений настил там забігав до лісу й утворював щось на кшталт зали попід дахом із гілля дерев" — "щось на кшталт" як на мене, знижує стиль опису і лісовий зал втрачає відчуття ельфійської витонченості.

_________

* Квадратними дужками я виділив свої правки.